Григорій все своє життя присвятив сім’ї. Одружившись у 18 років хлопцеві довелося вмить подорослішати та думати про майбутнє. Ілона, його дружина, вчилася в університеті, коли вони познайомилися. Після весілля дівчина вирішила покинути навчання, хоча чоловік був проти. «Як же ти на роботу влаштуєшся без диплома?». «А хто сказав, що я маю працювати?». Дівчина була переконана, що обов’язок Григорія забезпечувати їх матеріально, а вона дбатиме про побут.
Через рік спільного життя у пари народився синочок. Гріша був надзвичайно радий стати батьком, але поповнення в родині для нього означало й поповнення відповідальності. Поки Ілона няньчилася з малюком, чоловік влаштувався на ще одну роботу й працював не покладаючи рук.
Коли маленькому Петру виповнилося три роки, Ілона знову завагітніла. Цього разу у них народилася дівчинка, назвали Марією. Григорій постійно пропадав на роботі, а у вихідні допомагав дружині займатися хатніми справами. Попри старання батька, дружина не втрачала можливості влаштувати скандал. Її постійно щось не влаштовувало. То він мало заробляє, то не приділяє уваги дітям, то виявляється непутящим чоловіком.
Гріша мовчки терпів образи дружини, не хотів скандалити перед дітьми. Коли Ілона в черговий раз починала висловлювати претензії, чоловік старався зайняти себе якоюсь роботою, щоб перемикнутися. Та це мало допомагало. Звісно, йому було неприємно й образливо вислуховувати всі ті обвинувачення, враховуючи, що він старається й дбає про родину, як може.
Двадцять шість років подружжя прожило разом. Діти виросли й покинули батьківський дім. Петро одружився й зараз також готується стати батьком. Марія навчається на юриста й будує плани стосовно успішної кар’єри. Діти реалізували себе, стали хорошими людьми. Вони з дружиною могли тільки радіти й пишатися ними, але й тут Ілона знайшла за що зачепитися.
Довго терпів Гріша, бачить бог, не хотів руйнувати родину, але дружина зробила це власним язиком. На старість років йому хотілося тиші та спокою. Невже він не заслуговував на довгоочікуваний відпочинок? Ілона вважала, що роки не завада, щоб продовжувати працювати. Словом, вони знову не могли порозумітися й знайти спільну мову. Тоді Гріша й не витримав й сказав дружині, що хоче розлучитися. Переживши черговий скандал, зібрав свої речі й поїхав на дачу.
Наступного ж дня до нього завітав син. Петро звинувачував батька в тому, що він покинув матір. Істинної причини такого вчинку хлопець не знав, тому й обливав брудом людину, яка все життя піклувалася про нього. На заміну сину приєдналася донька. Вона теж стала на сторону матері й просила тата повернутися, попросити вибачення й продовжувати жити далі. Не знали діти, що то за життя у їхнього батька, тому він на них і не ображався.
Мине час, діти заспокояться, Ілона можливо зрозуміє, чому він так вчинив, але змінювати свого рішення він не буде. Багато років Григорій наважувався на цей крок й назад дороги немає. На дачі жилося добре. Йому ніхто не вказував, що робити, що їсти, що дивитися. Вперше Гріша відчував себе господарем власного життя.
