Село я покинув відразу після навчання у школі, бо вступив у хороший університет, а після нього й роботу відразу знайшов. До рідного «гнізда» повертався лише на свята та на допомогу рідним.
На роботі я познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Після одруження ми придбали квартиру в іпотеку та через два роки у нас народився перший син.
Брат же мій після навчання повернувся додому й привіз з собою невістку. Жили вони разом з батьками та багато у чому їм допомагали. Двоє працювали й непогано заробляли для села, а тепер намагаються допомогти своїм двом дітям добре вивчитися, щоб вони могли вдало влаштувати своє майбутнє. Загалом, не можу я нічого поганого про свого брата розповісти.
Мої теща з тестем дуже любили мене та моїх батьків, тому нерідко давали машину, щоб ми могли їх навідати, або й самі з нами їздили.
Особливо ми часто їздимо влітку, бо брат та батьки завжди нам багато різних смаколиків з городу та консервованих давали й ми хотіли їм допомогти. Дружина на кухні вертілась, а я на городі допомагав.
Уже минуло три роки від маминої смерті й моменту, коли все пішло шкереберть. Відразу після пережитого горя, у мене з’явилися проблеми на роботі, через які я був змушений йти на другу роботу, бо заборгованість по квартирі сама себе не погасила б. Дійшло до того, що я працював без вихідних.
Тому й так сталось, що наші поїздки до села скоротилися лише до свят.
От кілька місяців тому й батька не стало. Ми всією сім’єю їздили попрощатися з ним та допомогти братові організувати похорони.
Після цього ми повернулися додому й брат зателефонував мені з проханням, щоб я відмовився від батьківського будинку, бо як-не-як вони доглядали за батьком, а я лише на свята приїжджав. Я вкрай здивувався тому слову «доглядав», бо наш тато ніколи нічого не потребував. Він міг і сам спокійно жити, бо був при здоровому глузді й міцним тілом. Та й пенсія у нього десь 4,5 тисячі, а людині літнього віку й більше не потрібно.
Й найперше, що викликало моє здивування, що брати хоче все забрати собі, хоча мох батьки ніколи й словом не обмовилися, що все йому хочуть залишити. Я не розумію його, але й псувати хороші родинні стосунки не хочу.
Але відмовлятися від спадку я точно не буду, бо мені ще потрібно за квартиру борг оплатити та й моїй дитині повинно ж щось дістатися від бабусі та дідуся.
Братові я сказав, що поговорю з дружиною, тоді дам йому відповідь, але якою ж вона повинна бути? Ми з дружиною не маємо найменшого поняття, як не зіпсувати родинні стосунки й отримати спадок!
Можливо, ви можете щось нам порадити?
