Марк і його дружина довгий час боролися з безпліддям, і вони вже майже втратили надію коли-небудь мати дитину. Подружжя перепробувало різні методи лікування, але нічого не допомагало. Але одного дня їхнє життя несподівано змінилося, адже жінка повідомила радісну новину – вона носить дитину.
Через дев’ять місяців у них народився син. Подружжя було на сьомому небі від щастя. Марк вважав, що хлопчик пішов у нього – високий, з темними сірими очима і ясним розумом, який неможливо було не помітити після розмови з малим. Він обожнював свого сина і був сповнений рішучості дати йому гідне майбутнє.
Коли маленький Іван ріс у вседозволеності, розуміючи, що будь-які його забаганки виконуються одразу, то вважав, що всі повинні йому догоджати. Але з віком Ваня зрозумів, що не завжди може діяти по-своєму. Школа навчила його поважати вчителів, прислухатися до думки однолітків. Ставлення батька також змінилося.
Замість безтурботних днів у парку та прогулянок з друзями, Марк змушував сина сидіти за уроками та гарно навчатися. Батько був сповнений рішучості дати своїй дитині хорошу базу знань, фундамент на якому з часом Іван вибудує своє успішне майбутнє.
Хлопець відвідував додаткові уроки англійської мови, займався у секції з футболу та вивчав історію з репетитором. Іван знав, як свої 5 пальців, що батьки хочуть бачити успішного сина, яким можна пишатися, тому він повинен закінчити школу з відзнакою і вступити до університету.
Іван досяг успіхів у навчанні, випустився зі школи із золотою медаллю та вступив у престижний вуз на державну форму навчання. Його батьки не могли ним не пишатися. Марк працював видатним адвокатом у власній конторі й покладав великі надії на те, що син продовжить його справу.
Марк мріяв про успішну кар’єру та заможне майбутнє сина. Він навіть хотів контролювати особисте життя сина, змушуючи його не думати про дівчат та побачення, а натомість зосередитися на свій майбутній професії. Тому, коли Ваня починав розмову з татом про котрусь зі своїх дівчат, той завжди був незадоволений.
Закінчивши університет, Ваня почав працювати у батьковій фірмі, як завжди хотів Марк. Однак хлопець зрозумів, що не отримує задоволення від роботи та відчуває себе нереалізованим.
Життя було складним для Івана, оскільки він постійно підкорявся бажанням свого батька. Проте, одного разу він вирішив взяти свою долю у свої руки, твердо вирішивши самостійно обрати собі дружину без стороннього втручання.
Минуло три роки, відколи Ваня таємно зустрічався з однією хорошою та симпатичною дівчиною. Хлопець планував одружитися з простою секретаркою, і Марк одразу ж висловив своє несхвалення, турбуючись за майбутнє сина. Одначе син повідомив батькам, що має намір одружитися і більше не працюватиме адвокатом. Вони були приголомшені, а коли познайомилися з майбутньою невісткою, то взагалі розчарувалися. Попри усі заперечення, Іван одружився зі Світланою.
Батько довго ображався на сина, вважаючи його невдячним і нерозумним, адже не кожному випадає привілей отримати престижну роботу одразу після закінчення університету.
Через рік після весілля в Івана і Світлани народився прекрасний хлопчик. У них було щасливе сімейне життя. Ваня дуже дорожив і сином, і дружиною. Оскільки батьки припинили його фінансувати, хлопець зайнявся улюбленою справою, яку відкрив для себе ще під час навчання в університеті. Закінчивши курс цифрового фото, на разі він влаштувався фотокореспондентом в один відомий журнал. На фінансове життя родина не скаржилася.
Хоч нова робота не забезпечувала чоловікові безбідне існування й інколи доводилося ретельно планувати бюджет, їм з дружиною вистачало. Світлана ніколи не перечила чоловікові й підтримувала його прагнення реалізувати себе через фотографію. Мати Івана першою пішла на примирення і часто буває в домі сина. У неї склалися гарні стосунки з невісткою, а онук просто обожнює свою бабусю. Однак Марк все ще вважає, що його син не гідний спілкування з успішним батьком.
