Колись ми з батьками проживали у великому будинку. Він був на два входи. По сусідству з нами жила молода сім’я, яка вирішила переїхати до міста, тож продала нам свою половину будинку. Батьки розраховували, що колись хтось із нас буде проживати поряд з ними в другій половині будинку.
Нещодавно батьків не стало. Сестра проживає в одній половині будинку, а друга пустує, бо я проживаю в місті. В мене тут робота та я не маю наміру повертатися в село. У Ірини вже є чоловік та діти.
Ще з часу мого навчання у місті я вирішив, що житиму тут. Зараз винаймаю житло. Нещодавно одружився, зараз ми очікуємо на появу нашого первістка.
Я знаю, що мені належить друга половина будинку та не збирався в ній жити.
Ірина з чоловіком живуть небідно, мають власне господарство, яке приносить їм дохід, обоє ходять на роботу, а нещодавно навіть придбали автомобіль.
Я теж не жаліюся на своє життя. У мене є улюблена робота зовсім нещодавно мене підвищили. Ми з Мариною плануємо жити у місті завжди. У дружини теж є хороша робота, до виходу в декрет вона працювала завідувачкою відділення та після виходу з декрету її місце за нею зберігається. А якщо ми будемо жити в селі, то нам буде дуже незручно діставатися на роботу. Навіть якщо у нас буде автомобіль, то на паливо доведеться витрачати багато грошей щомісяця.
Я запропонував Ірині викупити мою частку. Вважаю, що так буде краще, адже у неї підростає донечка. Колись вона вийде заміж та було б добре, щоб молода сім’я жила поряд з батьками. У разі чого вони могли б допомагати один одному. Ірина погодилась, але сказала, що у неї зараз немає усієї суми та вона може віддавати мені гроші частинами. Мене це влаштувало та ми з сестрою домовились, що підемо до нотаріуса для оформлення усіх необхідних документів.
Проте в назначений час Ірина не прийшла на зустріч. Приїхала до мене лише через тиждень, щоб поговорити. Насправді моя сестра дуже добра та совісна людина, але вона легко піддається впливу свого чоловіка. Очевидно, він збив її з правильного шляху.
На думку Івана я безсовісний брат та мав просто подарувати своїй сестрі ту частину будинку. Ми ж все-таки не чужі люди. Натомість я вирішив здерти з неї гроші. Мене дуже здивувала така думка та я сказав Ірині, щоб вона ні про що не хвилювалася та що я сам поговорю з Іваном про це.
Я зателефонував до нього та сказав, що у разі їх відмови я зроблю наступне: подам оголошення про продаж своєї частини будинку та поряд з ними поселяться абсолютно чужі люди. Якщо його не влаштовує мій варіант, то доведеться зробити так.
Наміру дарувати Ірині свою частку будинку, а самому все життя поневірятися по орендованих квартирах, я не маю. Тим більше, що батьки заповіли нам цей будинок обом та я маю повне право розпоряджатися своєю часткою так, як забажаю. Водночас псувати стосунки з Іриною та її чоловіком я не хочу. Надіюся, що нам вдасться знайти вихід з цієї ситуації без скандалів та зайвого розголосу.
Я розумію, що Ірина слухає свого чоловіка, але в цьому випадку він не має рації та сестра повинна це розуміти.
