Валя і Мирослав були одружені вже понад 5 років й мали доньку, якій було понад рік. Пологи добре вдарили по здоров’ю Валі й вона вийшла у декрет. Мирослав перший час допомагав дружині, доки та поправлялась, а потім з головою пішов у роботу, хоч і заробляв він не багато.
Загалом грошей вистачало на комунальні послуги, продукти й потрібні речі для новонародженої дитини. Більше ні на що коштів не залишалось, бо чоловік останнім часом багато грошей надсилав своїм батькам.
«Мені ніколи не було шкода, що Мирослав допомагає своїм батькам грошима, але останній рік це все стало відбуватися надто часто! Раніше, коли у нас не було нашої маленької принцеси, то я б і не подумала заперечити. Тим паче це були дрібниці: чайник, лопата, нові граблі (вони живуть у селі). А зараз у нас самих борги є та й на дитину багато грошей йде і чоловікової зарплати ледь вистачає для нас трьох!» – ділиться спантеличена Валя.
Коли Валя пробувала поговорити з чоловіком про те, що їм також потрібні гроші, то він лише на неї злився й викрикував: «Це мої зароблені гроші і я сам буду вирішувати, на що їх витрачати!».
“Його батьки живуть на пенсію, але харчуються вони домашніми продуктами, бо мають своє господарство, тому не думаю, що у них не має можливості щось купити, тим паче з ними живе молодший неодружений син, що також працює, чому він не може чогось купити?
Невже вони забули про те, що у них маленька донька, чи сліпі й не помічають, що у них зараз ніяк не має коштів, щоб комусь допомагати.
Якщо ж поглянути на моїх батьків, то живуть вони, так само як і його, проте у нас нічого не просять й самі нам постійно допомагають. У гості приїздять з цілою горою продуктів, дитині купують памперси й іграшки!
Загалом, якось я намагалась донести до чоловіка, що ми не у тому становищі, щоб комусь допомагати, але у відповідь я почула лише образи й те, що він сам все буде вирішувати й взагалі, що я не мала права говорити про стосунки у його сім’ї.
Я спробувала йому пояснити, що якщо так продовжуватиметься далі, то ми почнемо голодувати й ходити у порваному, він же мені відповів, що потрібно перетерпіти, бо це такий етап життя.
Я розумію, що йому важко відмовити батькам у допомозі, але хіба правильно те, що він таким чином шкодить своїй дружині та доньці?
У нас є такі моменти, коли мені терміново потрібно купити щось важливе й чоловік говорить, що у нього нічого не має, потрібно потерпіти і я мушу просити гроші у батьків.
Я все менше розумію свого чоловіка, бо складається враження, що для батьків він готовий золоті скарби викопати, а для нас з донькою йому й копійки шкода! Не знаю, як до нього донести все правильно, бо знову сваритися не хочу й продовжувати жити так далі теж!”
