Ярослав запропонував своєму брату Олександру поїхати відпочити до моря на тиждень. Олександр не довго думав, погодився. Взяли квитки, якраз були вільні нижні полки поруч, то не задумуючись взяли. У вагоні розташувавшись, лежали, говорили. Як добре, що відпочинуть. Адже на потім багато справ заплановано. Не буде часу відпочивати. Пізній вечір, вони обидва дрімали. На одній зупинці зайшов старенький дідусь.
Він сів у ногах Ярослава, і віддихавшись запропонував помінятися місцями. У нього верхня полиця. Ярослав відмовився і перевернувся на інший бік. Дідуся це не зупинило. Він торкав чоловіка за плече, і все умовляв помінятися. Ярослав різко відповів, що цього не буде. Він їде на своєму законному місці, тому дідусь нехай пошукає собі іншого, чи залазить на свою полку і не мішає людям спати.
Дідусь пересів до Олександра з проханням уступити йому нижню полицю. Олександр відмовив. Дідусь пішов до провідниці. Прийшли вдвох і знову наполягали, щоб один із них уступив дідусю. Та чоловіки невмолимі. Вони купили квитки, чому немає їм спокою? Якщо дідусь не може залізти на другу полку, то навіщо йому купували такий квиток? Та суперечки ні до чого не привели. Вже прийшла провідниця з сусіднього вагону, та чоловіки на вмовляння не реагують.
Нарешті провідниця з сусіднього вагону запропонувала дідусеві пройти з нею в інший вагон. Там є вільне місце. Якщо хто зайде, то вона домовиться, щоб помінялися місцями. Нарешті Ярослава й Олександра залишили в покої.
– Якби ти не вперся, я, мабуть, поступився б місцем, – говорив Олександр.
Чоловіки вважають, що вони праві. Купили квитки, мають право займати своє місце. А як вважаєте ви, хто з них правий?
