Це коротка та дуже цікава історія. Вона варта того, що б її прочитати.
Вона про одну жінку, у якої було дуже багато грошей. Вона їх не заробила, а отримала від свого багатого чоловіка, який взяв її заміж, коли жінці було 18 років, йому ж на той час було 40 років. Ось такий нерівний шлюб. Та Анжела знала на що йде.
Через 30 років її чоловік помер та вона стала багатою вдовою. Анжела вийшла заміж знову, але дуже була скупою. До свого нового чоловіка вона сказала:
— Я не хочу витрачати ні копійки з моїх грошей, хочу, щоб вони завжди були зі мною. Якщо раптом так станеться, що я помру раніше за тебе, то хочу забрати свої гроші на той світ.
Щодня вона говорила про це своєму чоловіку. Її чоловік на 10 років за Анжелу молодший, але він не вірив в те, що він її переживе, бо, як відомо, жінки живуть довше. Але сталося так, що Анжела раптом померла.
В день, коли ховали Анжелу вбитий горем чоловік не відходив від труни ні на крок. Підтримати його в такий важкий день приїхав колега. Після того, як усі присутні вже попрощалися та настав час закривати труну, чоловік Анжели попросив, щоб зачекали та поклав до труни коробку. Всі присутні лише здивовано поглянули один на одного.
Потім присутні поїхали на поминальний обід. Коли чоловік з колегою уже відійшли від могили, колега запитав у свого друга:
— Ти ж не поклав у ту коробку гроші, ти ж не настільки нерозумний?
— Я обіцяв Анжелі це зробити та дотримав обіцянку. Я вірянин та живу за Божим законам.
— Але ж ти міг на ці гроші жити та більше ніколи не працювати, а тепер ти цю можливість просто взяв та закопав у землю.
— Сама готівка лежить в банку на моєму рахунку. А в коробці чек на ці кошти на ім’я Анжели.
А як би ви вчинили в цій ситуації?
