— Ромку, ну що ж ти робиш? Дивись — українська мова — двійка, алгебра — палюка, а з історії ти взагалі зник! Чому ти не вчишся й постійно гуляєш? Що мені з тобою робити, горе моє! — знову засмучено промовила Оксана, перегортаючи шкільний щоденник свого восьмикласника.
— Не знаю, — похмуро відповів підліток і відвернувся.
— Оксанко, та залиш хлопця! Історія, біологія… Я теж у шкільні роки тікав з уроків — і нічого, чоловіком став! — почувся нетверезий голос її чоловіка Богдана, який лежав на дивані в сусідній кімнаті.
— Оце й видно! Чи поговорити з сином по-чоловічому — не до того, а от пиячити третій день підряд — запросто! — скрикнула Оксана.
— Та що тут такого? Маю право! Я ж на твої не п’ю! До того ж у Василя ювілей був! П’ятдесят років, між іншим! — буркнув Богдан, втулився обличчям у подушку й знову заснув.
…Оксана виросла в освіченій родині. Батьки не лише виховували в ній гарні манери, але й прищепили любов до знань. Дівчина старанно вчилася, вступила на престижний факультет. Та злісною іронією долі її шлях перетнувся із Богданом.
Познайомились на студентській вечірці. Вона була на четвертому курсі, а він уже закінчив училище та влаштувався на завод. Оксана відразу помітила симпатичного хлопця з глибокими очима. Богдан виглядав старшим за свій вік. Тоді вона ще не здогадувалася, як ця людина зруйнує її спокійне, упорядковане життя.
Почали зустрічатися, а одружилися того літа, коли Оксана здала останні іспити. Спочатку все було непогано, але їй вже тоді не подобалось, що чоловік не пропускає жодного свята. Найменша нагода — і Богдан влаштовував бенкет із горілкою.
Згодом Оксана усвідомила, що помилилася з вибором — вони з чоловіком були різними, як небо й земля. Вона збиралася розлучитися, та доля знову втрутилася — жінка дізналася, що вагітна.
Не піднялася рука позбутися дитини. Залишити сина без батька — теж не вихід. Оптимістка за натурою, Оксана сподівалася, що народження сина змінить Богдана. Але коли той прийшов до неї в пологове відділення п’яний, їй стало ясно — ця людина ніколи не зміниться.
Так воно й сталося. Богдан пив часто й багато. По дому допомагав коли як — або бігав на гулянки з друзями, або відсипався після них.
Оксана не скаржилася, тягла все сама: працювала багато й отОксана вийшла з літака в Києві, глибоко зітхнула нове повітря і вперше за багато років відчула, що її життя нарешті починається з чистого аркуша.
