Валентина і Борис жили дружно. І діти в них є. Дві донечки. Виросли, не встигли й надивитися на них, розлетілися, кожна знайшла своє місце в житті. Вдома Валентина по господарству справляється, чоловік працює в Києві. Приїжджає додому кожні два тижні. Коли вдома, допомагає дружині, а так все сама та сама.
На сусідній вулиці живе тітка Валентини. Років уже багато. Чоловік помер давно, а вона все живе. Діток не народили. Сил не вистачає за собою доглядати. Зателефонувала племінниці Валентині, просила, щоб опікувалася нею. А за це подарує свою квартиру їй. Валентина поговорила з чоловіком, домовилися, що тітку Варвару перевезуть до себе додому. Адже жінці ходити на іншу квартиру далеко, та і не встигатиме.
Спочатку добре ставилися до тітки, дослухалися до неї, говорили, їли разом. Та згодом Валентині стало важко доглядати за хворою жінкою. Вона вже із ліжка не встає. Пів року мучилися, чоловіку спокою немає. Тому що Валентина телефонує, плаче, важка тітка Варвара, не підніме її. Догляд потрібен цілодобовий, не витримує дружина.
Вдома поговорили, вирішили помістити її в будинок для літніх людей. Там і догляд, і не сумуватиме тітка. Варвара не говорить нічого. А що вона скаже? Думала племінниця буде опікуватися нею до останнього. А вони, коли отримали документи про спадок, спекаються її. Поки готувалися документи, покрикувати стали. Все їм не так. Не можуть діждатися, коли вже можна відправити тітку. Мішає їм однією своєю присутністю.
Через два місяці перевозили Варвару в будинок для літніх людей. З очей старої жінки весь час текли сльози, а племінниця покрикувала, щоб перестала плакати. Коли повернулися додому, відразу зробили ремонт у тій кімнаті, в якій знаходилася тітка. Щоб нічого про неї не нагадувало. Так набридло опікуватися нею. І ті її сльози, їй там добре буде, чому плакати? Невже не розуміє, що вони молоді, Валентина не думала, що прийдеться доглядати за лежачою тіткою.
Два роки Варвара провела в тому будинку. Всяке було, і гарне і погане. За весь час племінниця провідала два рази. На більше не вистачило часу.
