Коли ми з Надією одружувалися, її молодша сестра Валентина зустрічалася з хлопцем. Мама запитувала в неї, щоб святкувати разом із нами весілля. Та Валентина відмовилася. Сказала, що не готова виходити заміж. На весіллі нам батьки Надії подарували кілька тисяч гривень, на тому подарунки з їхнього боку закінчилися. Я вважав, що ми молоді, самі заробимо на все необхідне. Не будемо обтяжувати батьків своїми проблемами. А їх у нас достатньо.
По перше, винаймаємо квартиру, за яку потрібно платити не малі гроші. А дружина в мене вагітна. От і думаємо як далі жити. Адже на одну зарплату не зможу утримувати сім’ю, і платити за квартиру. Мої батьки живуть у селі. Там стоїть будинок бабусі, яка заповідала його мені. Жити там ми не збираємося, і продати неможливо. Тому, що коштує він дешево, через те, що село занепадає, роботи немає і будинки купують хіба що під дачу. Але щоб гарний. А в нас старенький, без зручностей.
Такий варіант відпадає. Пробували знайти квартиру на окраїні міста, та не щастить. Куди зверталися, всі зайняті. Щоб знайти підробіток, можна, але дружині тоді зовсім допомагати не зможу. Поки що не дійшли згоди як ми далі житимемо, коли Валентина повідомила новину, що виходить заміж. Ми з дружиною на роздоріжжі. Грошей немає, з чим іти на весілля. Мої батьки пообіцяли дати гроші на подарунок. Мені незручно брати, знаю що віддають останні гроші, які в них є.
На весіллі ми все ж таки були присутні. Яке ж було здивування у нас із Надією, коли її мама сповістила, що дарують меншій доньці квартиру. Свою трикімнатну обміняють на однокімнатну і двокімнатну. Щоб молодим було де жити. А Надія виходить їм не донька, коли обділили її житловою площею. З весілля моя дружина пішла в сльозах. Вона не заздрить меншій сестрі, але батьки. Чому вони так поступили зі старшою донькою.
Коли Надія запитала в них, мама відповіла:
– Так ви ж такі самостійні, не говорите, що жити вам немає де. Валентина місяць слізно просила, щоб обміняли квартиру і виділили їй житло. Наразі я нічим не допоможу вам. Щоб обмінювати всім по однокімнатній, потрібно доплачувати, а у нас із татом немає таких грошей.
Ми пішли від тещі, і більше до них не ходимо. Образа на батьків у Надії не проходить. Виходить її не любили ніколи, що так поступили.
