Життя – дуже непередбачувана штука. Ніколи не знаєш, що трапиться з тобою завтра. І будь-яка хвилина може щось змінити.
Так і сталося у родині Віктора. В один момент він помітив, що Ірина стала скандальною, незадоволеною, постійно шукала проблеми у кожному вчинку чоловіка. Та й не тільки чоловіка, діти теж отримували свою дозу негативу.
Ніхто не бачив її вечорами. Затримки на роботі стали звичною справою. А коли й приходила вчасно, то нерідко напідпитку і лягала спати, не промовляючи ні слова.
Перше, що приходило в голову Віті – поява коханця в дружини. Та як можна говорити про щось, якщо немає доказів? Він вперто мовчав, а в душі все кипіло.
Віктор працював таксистом. Зазвичай робочі години були вдень. В нічних змінах можна було заробити більше грошей, та сімейній людині хочеться вночі знаходитися вдома.
Ось одного вечора сталася непередбачувана ситуація – потрібно було замінити колегу в нічній зміні. Це прогнозувало премію, тож Вітя погодився залюбки.
Коли перше замовлення засвітилося на екрані смартфону, Віктор завів автомобіль і рушив в дорогу. На зазначеному місці його чекала якась пара. Ще здалеку він упізнав свою дружину. Вона стояла і обнімалась із якимось чоловіком. Звідси неважко було зробити висновок.
Коханці їхали в готель. Обоє були напідпитку. Тож не дивно, що Ірина навіть не звернула увагу на людину за кермом.
Як стискалося від болю в той момент серце Віті. Та він мужньо тримав свій образ. Весь маршрут чоловік мовчав. А коли приїхали коханець поцілував Ірину і оплатив поїздку. Пара вийшла з машини, обіймаючись.
В той момент Віктор швиденько подзвонив на номер Іри:
– Дорога, а ти дивилася на годинник? Бачила, яка година? Де тебе носить?
Та дружина підло обманювала його:
– Не повіриш, але тут така ситуація склалася на роботі. Доведеться залишитися на всю ніч.
– Чому ж не повірю? Твоя робота в готелі вимагає багато часу. А як закінчиш, то не забудь забрати свої речі з мого дому.
Виклик обірвався. Напевно, Ірині не було чого додати, а виправдовуватися було б надто соромно і негідно. Недаремно кажуть: «шило в мішку не заховаєш».
