Дениса виховували любляча мати та турботлива бабуся. На жаль, батько хлопця помер, коли він був ще зовсім маленьким, і мати з бабусею разом взяли на себе відповідальність за його виховання.
Коли Денис подорослішав та переїхав жити окремо, зв’язок з родиною не втрачав. Приходив у гості кожних вихідних, а якщо не міг, то систематично телефонував розповідати про своє життя та радитися, якщо виникала така потреба.
Попри свій двометровий зріст і міцну статуру, в їхніх очах він залишався маленьким хлопчиком. Вони завжди відчували потребу захищати його і піклуватися про нього, навіть коли він досяг дорослого віку.
Минули роки, доля звела Дениса з Діаною. Дівчина була доброю і співчутливою людиною з золотим серцем. Вона познайомилася з хлопцем через спільного друга, і коли вони познайомилися ближче, то виявили спільну любов до пригод і схожі життєві цілі. Їхній зв’язок ставав міцнішим, і незабаром вони закохалися.
Зустріч з родиною Дениса була дещо нервовою для Діани, оскільки вона хвилювалася, як би не справити на них поганого враження. Однак вона швидко заспокоїлася, мати та бабуся були теплі та привітні. Вони бачили, яким щасливим Діана зробила Дениса. Після схвалення рідних хлопець освідчився, пара одружилася.
На жаль, з роками Діана помітила надмірну прив’язаність чоловіка до матері та бабусі. Він не міг прийняти жодного рішення самостійно, й замість того, щоб питати поради дружини, радився з ріднею. Жінка відчувала себе чужою для чоловіка. Врешті їй набридло жити з великою дитиною. Попри всі зусилля Діани допомогти Денисові розвиватися і розв’язувати особисті проблеми, він, здавалося, не бажав змінюватися. Зрештою дружина подала на розлучення.
Денисові, здавалося, було байдуже, що його сім’я руйнується. Він не доклав жодних зусиль, щоб зберегти свій шлюб. Тож Діані не було про що шкодувати. Правда, жаль, що діти будуть рости без батька. Окрім труднощів материнства вона зіткнулася з незвичною поведінкою свекрухи, якій було важко прийняти кінець шлюбу свого сина.
«Вона почала телефонувати мені мало не щодня. Якщо спершу це були невинні розмови та прохання повернутися до Дениса, то згодом розмови переросли у погрози. Мати мого колишнього чоловіка грозилася відібрати у мене дітей, зробити мені дурну славу та зруйнувати моє життя. Я не розуміла, за що заслужила таке ставлення. Крім того, вона сама винна, що наш шлюб розпався. Якби не панькалася зі своїм сином та вчила його самостійності можливо б все було інакше.
Найгірше сталося, коли я припинила брати слухавку від свекрухи. Тоді вона почала ходити по «бабках». Добрі люди мені розповіли. Та я й сама зрозуміла, тому що знаходила у себе на подвір’ї дивні речі (підклади). Я взагалі то у це все не вірю. Але коли діти почали хворіти, у мене на роботі з’явилися негаразди й гроші тікають від мене, ніби скрізь пальці вода витікає, я вимушено повірила, що щось воно то є»
Найбільше мати хвилюється за дітей. Хіба ж це нормально, що рідна бабуся їм «поробляє». Що Діані тепер робити, як уберегти найрідніших?
