Пологи — справа для багатьох звична, але від цього не менш небезпечна. Багато жінок не переживають їх. І Орися, на жаль, потрапила саме до числа таких жінок.
Сергій залишився сам з двома донечками. Близнючки. Ті, кого вони з Орисею так сильно чекали, і яких його кохана вже ніколи не візьме на руки. Тільки но діти покинули її лоно, як серце жінки зупинилось.
Тепер, коли Сергій ходить в парку на прогулянці з дітьми, то із заздрістю дивиться на щасливі сім’ї, на матусь із колясками. Чому всевишній забрав в нього кохану, з якою вони так сильно хотіли дітей? Невже було мало для них того випробування, що обом довелось рости в дитячому будинку, не знаючи батьківського тепла? Чому їхні діти мають залишитись напівсиротами?
Ці запитання не давали чоловіку спокою. Але донечки, Аня і Яна, не давали Сергію на довго забутись в цих думах. Все ж, їм всього два місяці і уваги їм треба достатньо в навіть більше.
Сергій вийшов у декретну відпустку та став доглядати донечок. Держава, звісно, допомагає, є свої заощадження, але то не так багато, як би хотілось для двох дітей. Рятує лише те, що живуть вони в квартирі Орисі, яку вона отримала від держави, як сирота. Свою ж квартиру Сергій здає в оренду. Так і гроші є. Непогані, навіть можна сказати. Але все одно, це в рази менше, ніж звична йому зарплатня. Та довелось жити за нових умов.
Проте важко було кудись навіть відійти від дітей. Були справи, які потрібно вирішити, лак дітей з собою не візьмеш. Тоді Сергію порадили одну жінку, яка сидить з дітьми. Оплата по годинах, тому не треба наймати довгострокову няню.
Сергій одразу ж зателефонував жінці та попросив прийти. Йому треба було вже давно з деякими справами розібратись, тому чому зараз не використати таку можливість. Щоправда Сергій аж ніяк не очікував побачити молоду жінку. Радше якусь пенсіонерку, чи жінку середніх років.
Він передав дівчаток під її нагляд та побіг по справах. Довелось пробути довше, ніж планувалось, але чоловік попередив про це Лану. Так звати няню. Коли ж Сергій прибув додому, то здивувався. В квартирі дуже смачно пахло, прибрано, все наче сяяло.
Виявилось, що Лана дуже швидко справилась з дівчатками, нагодувала, поміняла підгузки та вклала спати. А тим часом вирішила допомогти татові-одинаку з хатніми справами. Прибрала так, що можна було з підлоги їсти. Так ще й нагодувала багато всього смачного. Надовго стане смакоти.
Сергій був вражений, але дуже вдячний і навіть дав чайових, що були рівними оплаті тих годин, що Лана пробула з його Анютою та Янусею.
Поки вечеряли разом, то вирішили поговорити. Виявилось, що Лана залишилась сама самісінька в цьому світі. Адже колись в неї була велика родина, молодша сестра, яку вона з пеленок доглядала і виховувала, допомагаючи своїй хворій матері. Але стався нещасний випадок. Лана тоді поїхала в гості до подруги з ночівлею. В подруги було грандіозне святкування Дня народження в котеджному комплексі. Але тієї ночі будинок Лани спалахнув, як сірник. І всі, хто в ньому був так і залишились назавжди в тому будинку. Їх забрав вогонь.
Зі знайомства вони почали розуміти, що цікаві одне одному. Лана стала приходити щодня до Сергія та крихіток. Спершу за оплату, а потім вже й без. В них почались стосунки, які згодом переросли в шлюб. І зараз Сергій з Ланою очікують на народження ще однієї двійні. Та тільки Сергій не може знайти собі спокою, бо ж вже мав поганий досвід з пологовим будинком. Буде спокійним лише після виписки додому.
