Ми з чоловіком довгих два роки виношували в собі ідею поїхати нашим автомобілем з нашими дітками на море. Потім коли таки прийняли таке рішення – почали рахувати приблизний бюджет такої поїздки і збирати гроші.
Економили ми практично на всьому, лиш би влітку наші діти покупалися в морі і подихали соленим повітрям.
То ж настав той час, коли ми обоє взяли відпустки і почали пакувати наші валізи.
І тут, намалювалася на нашому порозі сестра чоловіка з своїми дітьми і валізами.
Вона сказала, що почула від їхньої мами, що ми їдемо на море в Болгарію і вона вирішила їхати з нами.
Так, я все розумію, але ж ми її не запрошували з собою.
У нас гроші розраховані лише на наших дітей, а доведеться платити ще за її. Ми минулого року так їздили на озера відпочивати.
То я цілими днями готувала їсти, щоб не витрачати захмарні суми в кафе, а вона засмагала.
Як наші діти бігли на платні гірки, то і її діти бігли. От тільки за вхід платив мій чоловік.
Та й машина у нас не резинова. Я розумію, що у нас повноцінних вісім місць, але ми думали, що поїдемо лише четверо.
Я не розумію, як можна мати таку наглість. Тебе з собою не запрошують, а ти нахабно приходиш.
Відверто кажучи, я проти такої компанії на відпочинку. Для мене це знову буде важка праця, а не відпочинок. А я так хотіла, хоч кілька годин на день полежати на сонечку.
До того ж син чоловікової сестри не любить нашу молодшу донечку. Він постійно у неї відбирає іграшки та ламає їх, а коли ми не бачимо – може вдарити нашу дитину.
Я проти такої компанії. Не знаю, як сказати чоловіку. Це ж таки його сестра.
Але й свекруха у мене ще та добродійка. Навіть не спитала нашої думки, чи нам підходить брати з собою ще когось на море.
Діти, як побачили тітку з дітьми на порозі одразу засмутилися і сказали, що не хочуть їхати на море, що краще вони проведуть літо у моєї мами в селі і будуть корови пасти.
Та й прогнати Надю з нашого дому я не можу. От вона собі сидить у нас на кухні з філіжанкою кави, а я нервово чекаю приходу чоловіка з магазину.
