До пологового відділення прийшла жінка. Вона от-от мала знову стати мамою, проте на обличчі жінки не було й тіні радості. Схоже, що народження третьої дитини не входило в її плани.
Медична сестра намагалася підбадьорити жінку. Розпитувала, на кого вона чекає та чи вже придумала ім’я. Породілля байдуже повідомила жіночці, що чекає на дівчинку, але не називатиме її, бо має намір залишити новонароджену в лікарні одразу після пологів.
Медсестра подивилася на неї із занепокоєнням, але утрималася від відповіді. Вона зустрічала багато майбутніх матерів, які кричали, що не хочуть навіть бачити своїх новонароджених дітей, але часто, як тільки малюки опинялися у них на руках, їхні думки змінювалися. Глибокому зв’язку між матір’ю та її дитиною важко було опиратися.
Ближче до ночі у жінки почалися перейми. Вона поводила себе нахабно та хотіла аби її пожаліли. Поведінка жінки відзначалася збудженням, вона була вимогливою до медичного персоналу, наполягала на знеболюванні й постійно шукала уваги.
Акушер-гінеколог не звертав уваги на роздратовану поведінку пацієнтки, зосередившись на тому, щоб забезпечити безпечне народження здорового немовляти.
Нарешті, на світ з’явилася міцна і здорова дівчинка. Коли лікар привітав матусю з народженням донечки, вона скривилася й навіть не глянувши на дитину, запротестувала аби немовля не прикладали до її грудей.
-Вона мені не потрібна! Не смійте прикладати її до мене – новоспечена матуся вирішила відмовитися від дитини майже одразу.
Дитячий лікар наполягала аби дитину поклали на матір, вона посилалася на післяпологовий шок, але жінка поводила себе надто агресивно, тож ніхто не насмілився дати їй немовля.
Наступного дня «мати» написала лист-відмову, так жодного разу й не глянувши на свою донечку, й поїхала додому.
-Чоловік хотів сина. Він погодився на третю дитину лише тому, що я обіцяла народити хлопчика. У мене вже є дві доньки, і я не маю наміру залишитися без чоловіка та даху над головою через ще одну, – зізналася вона доктору, що приймав у неї пологи.
Здивований лікар відповів:
-Мені важко зрозуміти, як можна відмовитися від власної дитини, незалежно від її статі. Та і як можна після такого й далі жити з тим чоловіком, що змусив тебе залишити власну дитину напризволяще долі, бо вона не виправдала його очікувань.
