Я сильно на неї насварився за те, що викидає гроші на вітер, які я, до речі, важко заробляю. Якби не її покупки, ми б моли декілька місяців жити на ті кошти.

З дружиною ми живемо разом уже шостий рік поспіль. Юля турботлива дружина та гарна господиня, але має один недолік, який страшно мене дратує – марнотратство.  Коли ми лише починали зустрічатися, цю її  звичка здавалася мені милою та дитячою. Тепер же для мене це ставало нестерпним. Не встигну я принести гроші додому в наш сімейний бюджет, як наступного дня дружина все витратить. Якби ж хоч купувала те, що потрібно, а так на всякі дрібниці.

От нещодавно серед зими їй дуже захотілося з’їсти черниці. А вона ж така дорога. Влітку на дачі їж скільки хочеш, хоч відрами збирай. Але ж їй зараз приспічило. Я сильно на неї насварився за те, що викидає гроші на вітер, які я, до речі, важко заробляю.

А потім добила мене ще однією грандіозною новиною: купила брендову сумку. Я ж як побачив ціну, мало не полисів. «У Марини така ж, а чим я гірша?» – пояснювала свій вчинок Юлія. Я розійшовся не на жарт. Того вечора ми сильно посварилися. Якби не її брендові покупки, ми б моли декілька місяців жити на ті кошти. Ну як же мені не сердитися?

Полягали спати в окремих кімнатах. Я постелив собі у вітальні, а вночі прокинувся від шуму у нашій спальні. Коли зайшов туди, побачив, як дружина лежить на підлозі. Їй стало зле. Я викликав швидку допомогу.

У лікарні дружину приєднали до крапельниці. «Вашій дружині потрібен спокій та тиша. Приходьте завтра» – сказала мені медсестра та відправила додому.

Повернувшись у нашу квартиру, я навіть зрадів цій вимушеній самотності. Нарешті свобода, можна робити все, що захочеш. Увімкнув музику на всю гучність, взяв їжу у спальню та накришив на нашому ліжку. Розкидав свої шкарпетки у вітальні. До пізньої ночі грав у комп’ютерні ігри. Після своєї невеличкої вечірки прийняв душ (рушник на місце не поставив і брудний одяг у кошик теж) та пішов спати. Натягнув всю ковдру на себе і заснув.

Прокинувся дуже рано через те, що під боком чогось не вистачає. Пішов на кухню, але хуліганити більше не було бажання. Приготував сніданок до якого навіть не доторкнувся, звик снідати із дружиною. Тієї миті я відчув себе самотнім та покинутим. Захотілося знову побачити дружину, почути її приємний голос, погладити її шовковисте волосся. Нехай і далі купує дорогі продукти чи брендові речі, лиш би тільки з нею все було гаразд.

Нарешті дочекався восьмої ранку й чимдуж помчався у лікарню. У приймальній повідомили, що дружині стало краще та я можу її побачити. Всі проблеми тепер позаду.

Моє обличчя розпливлося у щирій посмішці, я не йшов, а летів до зазначеної палати. Ледь не позагублював квіти, які Юля так любить. То не важливо, куплю ще.

Оцініть статтю
Дюшес
Я сильно на неї насварився за те, що викидає гроші на вітер, які я, до речі, важко заробляю. Якби не її покупки, ми б моли декілька місяців жити на ті кошти.