Та народила дитину, коли самій уже майже пятдесят! Ти зовсім з глузду зїхала? докоряли мені рідні по телефону.
Мені сорок шість. Місяць тому я народила двійню хлопчика Данилка та дівчинку Соломійку. Не передати словами, що я відчуваю, дивлячись на них. Таке щастя, ніби серце ось-ось розірветься від любові!
Але ні моя мама, ні сестра навіть не прийшли на виписку. Родичі чоловіка теж проігнорували народження наших діточок. І все через наш вік.
Раніше я й не думала про дітей. Молода, безтурботна, тільки клуби, вечірки, хлопці. Що ще треба? Коктейлі, компліменти, танці до ранку життя було як у казці.
А потім у двадцять два зустріла Максима. Високий, з бородою, в окулярах просто мрія! Жартував так, що я аж скиглила від сміху. За ним, звісно, ходив цілий гарем, але він обрав мене. І знаєш, це дійсно підняло мою самооцінку! У Максима було все квартира у Львові, машина, родинний бізнес. Його батьки тримали кілька магазинів брендового одягу, заробляли чимало.
Я вже уявляла, як виходжу за нього заміж, як літаємо на Мальдіви, як життя стає справжньою казкою.
Але для нього це було лише тимчасове захоплення. Прожила я в нього місяць, а потім він просто… змінив замок. Викинув мої речі, коли я була в салоні на манікюрі! Єдине, що сказав: «Ми з різних планет, ти мені не підходиш». Ну прям як до підбитого черевика!
Після цього я довго не могла прийти в себе. Схудла на пятнадцять кілограмів, виглядала як тінь. Волосся сипалося, носила парики. Здоровя, звісно, пішло під укіс різке схуднення вдарило по жіночому. Лікарі, операції, ліки все марно.
Тому я вирішила зосередитися на карєрі. Завжди любила малювати нігті, тому відкрила свій кабінет. Клієнтів було багато, гроші йшли. Взяла кредит, купила двокімнатну у Києві, потім і машину. А в тридцять три власний салон краси, де працюють молоді дівчата.
А два роки тому зустріла Олега. Він працював поруч і якось зайшов розміняти тисячу гривень. Так ми і познайомились. Побралися швидко, почали мріяти про дітей.
Але через вік нічого не виходило. Тому ми пішли на штучне запліднення. Я кожен день молилася, щоб Бог дав мені дитину. І Він почув мене я народила двох здорових малюків!
Ти збожеволіла?! Які діти в твої роки? Ти хоча б подумала, що робиш?! кричала мама.
Господи, у мене скоро онуки будуть, а ти з дитиною?! Сестро, це ж смішно! верещала сестра.
Ніхто з родини нас не підтримав. Тому біля пологового мене зустріли лише Олег та фотограф. Зробили кілька знімків і додому.
Діткам вже місяць, а мама з сестрою досі не приїжджали. Кажуть, що я їх принизила перед усім містом. Мовляв, хто так робить у такому віці?
Але хіба це гріх хотіти бути щасливою? Хіба я винна, що мріяла про свою родину?
