Оля усе життя мріяла про дітей. Однак доля чомусь не дарувала їй такого щастя. Коли жінці виповнилося 50, вона про народження дитини перестала думати. Значить – не судилося.
У 52 роки Оля познайомилася з Ігорем, викладачем університету. Якось дуже швидко у них зав’язалися теплі стосунки, дійшло й до заміжжя.
Жінці вже було 53, коли дізналася, що вагітна. Оля чекала на трійню. Звичайно, для неї така вістка була дуже хвилюючою, адже в такому віці багато її знайомих вже виховують внучаток. А тут ще й трійня – це така рідкість і вік уже не той. Чи справиться вона?
Однак про аборт і думати не бажала. Вона свято вірила у власні сили і що в неї складеться все добре.
Знайомі і сусіди сприйняли таку новину як дивацтво. «У 54 роки народжувати уже запізно», – вважали вони.
Проте Оля терпеливо переносила всі осуди і зауваги. Стала на облік до лікаря.
Вагітність проходила нормально, без ускладнень, незважаючи на такий вік.
І ось це сталося! Вона народила трійню! Малята народилися з маленькою вагою, але здорові. Такі малесенькі і милі створіннячка, до яких жінка одразу прикипіла душею. Адже так довго вона на них чекала. І аж тепер уже в зовсім зрілому віці Бог послав їй таке щастя. Як не радіти?
Ще місяць молода мама з дівчатками провела у лікарні і рівно за тридцять днів виписалася додому. Можливо, дещо втомлена, але щаслива.
На початку було важко адаптуватися. Діти потребували багато часу та догляду. Та світ не без добрих людей. На допомогу Олі прийшли батьки чоловіка, які на той час уже не працювали. Одежу і памперси для малят закупила фірма, на якій жінка працювала до декрету. Життя налагодилося!
Тепер Оля точно знала, що мрії збуваються. Важливо не втрачати віри і надіятися.
