Наша донечка дуже хотіла братика. Але ніхто не очікував такого!

Я познайомилася з Романом, коли навчалася в університеті. Зустрічалися ми спочатку. Потім вирішили одружитися. Наші батьки не дуже зраділи такому рішенню. У нас не було свого житла і роботи.

Та ми їх не послухалися і одружилися. Через рік у нас народилася донечка Христинка. Я сиділа в декретній відпустці з малою. Роман працював. Потім і я вийшла на роботу. Ми змогли купити собі квартиру, зробити у ній ремонт та обставити меблями.

Христинка ходила до дитячого садочка. Їй подобалося там дуже, адже було багато друзів. Але одного разу вона повернулася сумною. За вечерею ми з Романом запитали її:

– Щось трапилося? Може, тебе хтось образив? Чому ти прийшла така сумна?

Христинка на наше запитання дала таку відповідь:

– Просто у всіх моїх друзів у садочку є сестрички, або братики. А у мене немає нікого. Сестричку я не дуже хочу, бо доведеться з нею ляльками своїми ділитися. Хочу дуже братика я!

Ми з чоловіком порадилися і вирішили здійснити мрію нашої донечки. Через два місяці я завагітніла. Роман відразу повідомив Христинці, що у неї буде братик чи сестричка, лише треба трохи почекати. Дитина дуже зраділа. Відтоді вона щодня хизувалася у садочку одноліткам, що у неї також скоро з’явиться братик.

Я тягнула час, щоб довше не іти до лікарні на облік. Я їх з дитинства не любила. Але стала помічати, що живіт щось швидко збільшується. Коли я зробила УЗД-обстеження, результат мене просто шокував! Лікар повідомив мені неочікувану звістку: чекаємо ми не на одного братика, а зразу на трьох!

Коли розповіла про це Роману, він не знав, що робити. Просто не вірив у таке:

– Може, там помилилися чи аналізи наплутали?

– Та які там наплутали? Я власними очима знімок УЗД бачила! – сміялася я.

Через кілька місяців я народила трьох здорових синочків, справжніх богатирів. Коли Христинка побачила їх вперше, до довго не відходила від дитячого візочка. Тепер вона ходить, як ділова леді, по дитячому садочку і гордовито сповіщає усім:

– У вас по одному братику чи сестричці! А у мене цілих три!

Наші батьки продали свої квартири, а на ті гроші купили великий будинок за містом. Ми всі переїхали жити туди. А батьки наші, живучи з нами, допомагають нам виховувати дітей.

Оцініть статтю
Дюшес
Наша донечка дуже хотіла братика. Але ніхто не очікував такого!
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.