Наша донечка дуже хотіла братика. Але ніхто не очікував такого!

Я познайомилася з Романом, коли навчалася в університеті. Зустрічалися ми спочатку. Потім вирішили одружитися. Наші батьки не дуже зраділи такому рішенню. У нас не було свого житла і роботи.

Та ми їх не послухалися і одружилися. Через рік у нас народилася донечка Христинка. Я сиділа в декретній відпустці з малою. Роман працював. Потім і я вийшла на роботу. Ми змогли купити собі квартиру, зробити у ній ремонт та обставити меблями.

Христинка ходила до дитячого садочка. Їй подобалося там дуже, адже було багато друзів. Але одного разу вона повернулася сумною. За вечерею ми з Романом запитали її:

– Щось трапилося? Може, тебе хтось образив? Чому ти прийшла така сумна?

Христинка на наше запитання дала таку відповідь:

– Просто у всіх моїх друзів у садочку є сестрички, або братики. А у мене немає нікого. Сестричку я не дуже хочу, бо доведеться з нею ляльками своїми ділитися. Хочу дуже братика я!

Ми з чоловіком порадилися і вирішили здійснити мрію нашої донечки. Через два місяці я завагітніла. Роман відразу повідомив Христинці, що у неї буде братик чи сестричка, лише треба трохи почекати. Дитина дуже зраділа. Відтоді вона щодня хизувалася у садочку одноліткам, що у неї також скоро з’явиться братик.

Я тягнула час, щоб довше не іти до лікарні на облік. Я їх з дитинства не любила. Але стала помічати, що живіт щось швидко збільшується. Коли я зробила УЗД-обстеження, результат мене просто шокував! Лікар повідомив мені неочікувану звістку: чекаємо ми не на одного братика, а зразу на трьох!

Коли розповіла про це Роману, він не знав, що робити. Просто не вірив у таке:

– Може, там помилилися чи аналізи наплутали?

– Та які там наплутали? Я власними очима знімок УЗД бачила! – сміялася я.

Через кілька місяців я народила трьох здорових синочків, справжніх богатирів. Коли Христинка побачила їх вперше, до довго не відходила від дитячого візочка. Тепер вона ходить, як ділова леді, по дитячому садочку і гордовито сповіщає усім:

– У вас по одному братику чи сестричці! А у мене цілих три!

Наші батьки продали свої квартири, а на ті гроші купили великий будинок за містом. Ми всі переїхали жити туди. А батьки наші, живучи з нами, допомагають нам виховувати дітей.

Оцініть статтю
Дюшес
Наша донечка дуже хотіла братика. Але ніхто не очікував такого!