Мене звати Яна. Ми з чоловіком одружені вже десять років, але так і не пізнали радості батьківства. Намагались зачати дитину, проходили усі необхідні обстеження, та все марно. Зрештою, вирішили удочерити малечу із дитячого будинку. Планували взяти немовля, але, коли я побачила маленьку Настю, то зрозуміла, що це моя дитина. Чоловік мене підтримав. Ми оформили усі необхідні документи й нарешті стали батьками.
Дівчинці вже вісім років. Видно, що з нею не дуже займались в плані освіти. Тому ми вирішили не витрачати марно час і підтягнути її у навчанні. У нас сім’я педагогів, тому це не стало великою проблемою.
Але з появою дитини виникли суперечки в родині. Наші матері були проти того, щоб ми прихистили сироту й об’єднали свої зусилля, щоб завадити цьому. Та все ж рішення було прийнято.
Така поведінка свекрухи мене ані трохи не здивувала. Вона й раніше лізла у нашу сім’ю зі своїми порадами, переконуючи сина залишити мене і знайти ту, яка зможе народити йому рідних дітей. Але те, що на її сторону стала моя мама – це вразило мене найбільше. Ось так, їх об’єднала неприязнь до моєї доньки.
Коли мама приїжджала до нас у гості, вона не приховувала свою нелюбов до Насті. Не дозволяла називати себе бабусею, а лише Надія Дмитрівна, і взагалі, ставилась, як до служниці, а не до онуки. Ніколи не привозила й не передавала їй ніяких гостинців. Жодного разу. Якось я не встигала вчасно повернутись з роботи й матері довелося побути з Настею, бо сусідка не лишалась довше п’ятої вечора.
Коли я повернулась, то моя мама з донькою сиділи й мило балакали, граючи у шашки. Потім я перепитала у матері, чому так змінилось її ставлення. Вона не стала пояснювати, швиденько попрощалась і пішла додому. Тоді, я постаралась з’ясувати в Насті у чому справа. Вона відповіла:
– Я їй сказала, що вона краща за іншу бабусю і подобається мені набагато більше. Та злюща й неприємна. Ні в яке порівняння не годиться. А вона ще й у шашки так вправно грає.
Оце хитрунка. Така маленька, а вже знає, що й коли треба сказати.
– Не хвилюйся. Я те саме й другій бабусі сказала.
Ось це стало справді несподіванкою. Маю надію, що вони не обговорюватимуть цього між собою, бо навіть не уявляю якою буде їх реакція.
