Нашому синочку тоді й трьох місяців не було. Ми ні разу його не бачили.

Нашому синочку тоді й трьох місяців не було. Ми ні разу його не бачили.

Уже були підписані усі необхідні документи для всиновлення. Залишалися лічені дні до того, як ця маленька крихітка оселиться в нашому домі та ми нарешті станемо батьками. У нас було фото синочка. Ми усім його показували, але наживо тоді ще його ні разу не бачили. Поки ми готували усе необхідне малюк знаходився в лікарні та ми чомусь не вважали за потрібне їздити до нього.

Зараз ми зрозуміли, що це було нашою помилкою. Єдиною причиною чому ми цього не робили було те, що лікарня знаходилась далеко від моєї роботи. З роботи мене не відпускали та мені довелося б після повного робочого дня витрачати близько двох годин на дорогу в лікарню і стільки ж на дорогу додому. На той момент ми мало були знайомі з нашим майбутнім синочком, він був для нас чужий. Малюку було менш як три місяці та ми вважали, що в такому маленькому віці він нічого не пам’ятатиме. Все одно рано чи пізно ми б познайомились та не має значення коли це станеться. На папері ми уже були його батьками.

Дружина увесь час переконувала мене, що потрібно поїхати, адже їй було неспокійно без малого, вона хотіла скоріше бути поруч із ним. Ми поїхали, був вечір, зима. Дорога забрала у нас дві години, та це було того варто. Коли ми побачили це крихітне чудо, то з наших очей покотилися сльози, такий вже він був милий. Ми слабо вірили у те, що він нас запам’ятає. Час до наступного візиту тягнувся дуже довго. Та здавалося, що ми не бачили нашого синочка більше як тиждень, хоча насправді пройшов лише один день. Згодом ми почали приїжджати все частіше і частіше та медсестра розказала, що поведінка малого змінилася. Якщо раніше він був спокійним, то зараз після нашого від’їзду починає сильно плакати. Малюк наче відчув, що він тепер комусь потрібний та став за нами сумувати. Ось як воно насправді, навіть в такому маленькому віці діти уже все розуміють.

Нарешті настав час, коли наша сім’я нарешті стала повною та ми стали ще щасливіші. Хлопчика назвали Дмитриком та згодом нас чекає ще одне поповнення, у Дмитрика з’являться молодші сестрички.

Оцініть статтю
Дюшес
Нашому синочку тоді й трьох місяців не було. Ми ні разу його не бачили.