Я навчалася на економіста. Бути студентом весело та цікаво, чого не скажеш про роботу. Отримавши диплом, влаштувалася на роботу у місцеве підприємство. Оскільки досвіду роботи у мене не було, то мені дали наставника, щоб увів мене у курс справи. Спершу мною опікувалася Марія, молода жіночка, що от-от мала йти у декретну відпустку. Саме на її місце мене брали. Життя непередбачуване: Марія пішла на відпочинок трішки раніше, ніж зазначалося.
Моїм новим «учителем» став молодий та красивий начальник відділу Артем. Варто відзначити, що у своїй роботі він був справжнім професіоналом. Через декілька днів я повністю освоїла усі нюанси та приступила до роботи. Та зустрічі з Артемом не припинилися. Хлопець частенько заходив до мене спитати, як я справляюся, пропонував допомогу, а на обідню перерву запрошував у кафе. Через місяць такого спілкування юнак запропонував мені зустрічатися. Я була щасливою.
Кохання змушує нас бути сліпими. Так, до прикладу, я не помічала очевидних фактів. Артем ніколи не запрошував мене до себе в гості. Ми постійно проводили час у мене. Нічого не розповідав про свою родину чи друзів, а з моїм оточенням був знайомим. Місця для наших побачень обирав малолюдні та віддалені від центру міста. Найдивніше, він попросив мене не розповідати про наші стосунки на роботі. Пояснював це тим, що на роботі існують певні правила й буде дуже не добре, коли начальство дізнається про стосунки між своїми підлеглими.
Я, як наївна дурепа, повірила в усі ці казочки про трудовий кодекс та норми поведінки. На роботі дійсно удавала, що не маю жодних справ з Артемом, навіть навмисне його уникала. Коли ж подруги при мені обговорювали мого ж хлопця, обманювала, що ця розмова мені не цікава. Хоча знаєте як непросто слухати від подруг, що їм подобається мій власний хлопець й вони не проти з ним розважитися.
Можливо так ми й жили, ховаючись від усіх, якби не один випадок. Тієї п’ятниці ми домовилися з Артемом не зустрічатися. Він мав якісь нагальні справи та обіцяв приїхати до мене, коли все ладнає. Оскільки готувати вечерю потреби не було, я вирішила залишитися на довше, щоб доробити деякі документи. Мені краще працювалося у тиші та коли ніхто не заважає своїми розмовами.
Десь через пів години у наш відділ зайшла молода та приваблива дівчина з маленьким хлопчиком на руках. Вона дещо розгубилася, мабуть, була у нас вперше, а тоді звернулася до мене по допомогу. З її слів я зрозуміла, що вона приїхала за чоловіком. Сьогодні у них радісна подія – річниця весілля. Я привітала дівчину та запитала, хто конкретно її цікавить. Коли почула ім’я та прізвище ледь не втратила свідомість. Ця мила дівчина – дружина мого Артема. Ну тепер все стало на свої місця. Я люб’язно пояснила їй, де знайти того лицемірного зрадника, а потім швиденько зібралася й побігла додому.
Наступного ж дня Артем заявився до мене з квітами та палкими зізнаннями у коханні. Його запал швидко остудився, коли я привітала хлопця із минувшою річницею весілля. Бути коханкою я не збиралася, руйнувати чужу родину тим більше. Просто розповіла цьому негіднику усе, що думаю про нього та виставила за двері.
На роботі було втриматися найважче, адже доводилося бачити його щодня та ще й працювати разом. По можливості я старалася уникати Артема та навіть не дивилася у його сторону. І ось буквально через тиждень після нашого розставання він починає зустрічатися з іншою дівчиною із відділу контролю. Правда йому дуже не пощастило натрапити на справжню язикату Хвеську. Не змогла Антоніна втримати язика за зубами та почала розповідати усім підряд про свої стосунки з начальником. Дізнавшись останні новини, мені стало дуже шкода бідолашної дружини, яка навіть не підозрює з якою гнидою живе під одним дахом.
Я вирішила виправити цю несправедливість. У відділ кадрів знайшла номер дружини Артема та зателефонувала їй, домовившись про зустріч. Вона мене одразу упізнала і я розповіла їй усю гірку правду, доповнивши розповідь нашими спільними фото. Дружина Артема одразу ж подала на розлучення, зловивши його на гарячому з Антоніною.
Артема з ганьбою вигнали з роботи та дали вкрай негативну характеристику. Тож тепер жодна престижна фірма його до себе не візьме. З дружиною зрадника ми подружилися та тепер дуже часто проводимо час разом.
