Мама до Володимира в місто приїжджає не часто. Живе вона в селі, звикла до своїх звичок. А коли приїжджає в місто, не може діждатися, коли вже їхати додому. Та коли Володимир одружився, стала не так часто їздити. Адже наразі син не один. А Настя дуже переживала з цього приводу, вважала, що мама Володимира не стала їздити через те, що їй не сподобалася невістка. От вона й не хоче приїжджати.
Умовляла Настя маму чоловіка приїжджати днів на два, вони їй покажуть цікаві місця в місті, в кафе поведуть. Адже Марія Петрівна жодного разу не була в такому місці. На що мама заперечувала, говорила, що те їй нецікаво. І швиденько поспішала до рейсового автобуса. Настя ледь не плакала. Вона вважала, що не подобається свекрусі, через що та ніколи не залишається у них на ніч. Увечері поспішає додому.
Причину такого поспіху розповіла сусідка Марії Петрівни, коли Володимир із Настею приїхали в село відвідати батьків. Вона й розповіла, що Марія Петрівна не звикла до зручностей, які є в кожній квартирі. Людина з села, всі потреби в них на подвір’ї. Тому й не залишається в місті, їде додому.
Настя розсміялася. А вона напридумувала собі, що свекруха її незлюбила, тому й не хоче залишатися ночувати в місті. Від тих пір вони часто приїжджали до батьків у село. А коли мама приїжджала до них, не тримали довго, Марія Петрівна поспішала додому.
