Я працював викладачем в університеті. Мої студенти вивчали у мене курс філософії. В основному під час лекцій більшість слухачів відверто нудилися, сиділи у своїх телефонах або й зовсім пропускали заняття. Була студентка, яка все не йшла з моєї голови. Настя не була схожою на своїх одногрупників. Відповідальна, сумлінна й чесна, вона завжди виконувала всі завдання й активно працювала на семінарських заняттях.
Мені хотілося вірити, що мій інтерес до цієї дівчини суто викладацький, але це не правда. Настя подобалася мені, можливо я навіть відчував закоханість. Мені 32 роки і я прекрасно розумів, що мої почуття взаємні. Але почати стосунки зі своєю студенткою – це табу.
Наближалася зимова сесія. Кількість відвідувачів на моїх лекціях різко зросла, а от Настя зникла. Я хвилювався за студентку, вона ніколи не прогулювала, це на неї не схоже. В деканаті були відомості про студентів, там я знайшов її номер та адресу проживання. Зателефонував кілька разів, вона не брала слухавку, тоді вирішив завітати у гості. Взяв фрукти й квіти й поїхав, не думаючи про наслідки.
Довго не міг наважитися подзвонити в дзвінок, навіть думав піти поки не пізно, але двері різко відчинилися.
-Ви ще довго будете стовбичити на моєму порозі? Заходьте.
Настя не була схожа на себе. Бліда, схудла, змучена вона сіла на диван й жестом запросила приєднатися до неї. Мій візит дівчину не здивував, схоже вона навіть цього чекала. Настя розповіла, що розійшлася зі своїм хлопцем. Вона його ніколи не кохала, вони зустрічалися чотири роки й все було серйозно, а потім вона зустріла мене. Дівчина чесно зізналася своєму хлопцеві, що зустріла іншого й хоче розлучитися. Він страшенно розлютився і став кричати на неї. Я була в стані стресу, і нікуди не хотілося виходити. До цього на мене ніхто ніколи не кричав у житті, Для мене це було несподівано. Розповідати про цей випадок вона нікому не буде і не хоче.
Тієї миті я дивився на цю беззахисну та маленьку дівчину й розумів, що хочу її захистити. Пригорнувши її до себе, подивився на неї й пообіцяв, що більше нікому не дозволю її скривдити. На ніч я залишився у Насті й між нами закрутився роман.
В університеті ми приховували наші стосунки. Я попросив дівчину про це, адже наслідки моли бути жахливі. Мені не хотілося втрачати роботу, а от дівчина гадала, що я просто її соромлюся. Через це ми почали сваритися. Дійшло до того, що Настя поставила мені ультиматум або ми відкриваємо наші стосунки, або розлучаємося.
Я не хотів потурати капризам цієї молодої леді. Думав просто її провчити, змусити подорослішати, тому й обрав другий варіант. На роботі почали перешіптуватися про наші стосунки, хоч ми й не зустрічалися. Мене викликав до себе декан, щоб запитати про всю цю ситуацію. Довелося викручуватися й обманювати. Я зізнався начальнику, що маю стосунки з колегою, викладачкою іноземної мови. Він заспокоївся й відпустив мене.
Щоб створити правдивий образ своєї брехні, я запросив Інну Петрівну на побачення. Про це дізналася Настя. Вона була не в собі від злості. Навмисне не приходила на мої пари й пропускала семінари. Мені довелося викликати дівчину до себе. Через пропуски її могли відрахувати, не хотілося, щоб через мене дівчина занапастила своє майбутнє. Настя прийшла на зустріч в домовлений час. Свої пропуски пояснила тим, що готується до весілля. Як доказ дістала запрошення й вручила мені. Це дівчисько зібралося вийти заміж за того покидька, який кричав і ображав її і все через мене.
Вночі в переддень весілля я знову прийшов до Насті. Вона була розгубленою й не знала, що сказати. Усвідомлення того, що завтра вона належатиме іншому, зводило мене з розуму. Саме тому я вирішив все взяти у свої руки. Став на одне коліно й зробив коханій пропозицію. Вона погодилася, попри біль, який я їй завдав.
Я пішов із роботи. Ми переїхали жити до іншого міста. Цього року святкуватимемо свою сьому річницю весілля. А восени поведемо донечку в школу. Страшно подумати, що могло бути, якби я відмовився від свого щастя.
