Настя дивилася на свого сина Юрія. Хлопець збирався на випускний бал. Він ретельно придивлявся на себе в люстерко. Костюм був йому до лиця. Біла сорочка відтіняла смагляву шкіру обличчя і від цього Юрій виглядав урочисто. Ще зовсім недавно Настя привела в перший клас свого сина. Він такий маленький, лякливий, тулився до мами, боявся відпустити її руку. Навіть на перший урок в його житті, в клас зайшли разом із мамою. І тільки за партою відпустив руку. Одинадцять років пролетіли непомітно.
Настя стояла зі сльозами на очах. Як було б добре, якби Максим, тато Юрія дожив до сьогоднішнього свята. Та не судилося. Настя пам’ятає, як вперше зустрілися з майбутнім чоловіком. Ніяковіла дівчина під його пронизливим поглядом. І сама очей з нього не зводила, коли він відвернеться. Побралися через рік після знайомства. Молоді, щасливі, здавалося ніщо не може затьмарити їхнє світле життя. Через дев’ять місяців народився Юра, радість їхнього життя. Хлопчик ріс спокійним, клопоту не завдавав.
Темна хмара вже зависала над ними. Коли Юрі виповнилося п’ять років, Максим почав худнути, швидко стомлювався. Настю бентежило здоров’я чоловіка, тому наполягла звернутися до лікаря. Пройшли обстеження, лікар озвучив діагноз, невиліковна хвороба. Шансів майже немає. Вони хапалися за оте «майже». Куди тільки не возила його Настя, нічого не допомагало. Коли стало зрозуміло, що не допомагає нічого, Максим сказав, що залишок життя хоче провести з родиною. Одного разу він покликав Настю, сказав, що хоче написати листа сину, попросив аркуш паперу і ручку. Щоб вручила йому, коли він закінчить школу. Тоді дівчині здавалося, що то буде дуже, дуже не скоро. Але той день настав.
Настя простягнула сину конверт, прочитай, то повідомлення від тата. Юра взяв листа. Тато писав:
«Дорогий мій син. Якщо ти читаєш цього листа, то школу закінчив. Як би мені хотілося бути поруч з тобою і мамою в той час, коли ти вступаєш в доросле життя. Я хочу сказати, щоб ти завжди йшов правильним шляхом. Хоч би що там було, знай, що жити потрібно цілеспрямовано. Твій шлях в доросле життя нехай буде легким. Обирай професію, яка подобається тобі, обов’язково іди вчитися далі. Якщо в тебе є мрія, знай, що мрії збуваються. Наполегливість цьому запорука. Я вірю, що в житті ти досягнеш висот, про які мрієш. Бережи маму, не забувай, що вона в тебе одна, підтримуй. А вона завжди прийде тобі на допомогу. Щасти тобі мій єдиний синочку. Твій тато».
Сльози капали з очей хлопця. Лист від тата зворушив його. Подумки Юра шепотів «спасибі тату, буду пам’ятати твою настанову».
