Олено Степанівно, вітаю. Це Марія, ваша майбутня невістка. Бажаю зустрітися, поговорити. Коли вам буде зручно?
Олена Степанівна здригнулася, особливо після слів «майбутня невістка». Що це за новини? Олег нічого не згадував про весілля.
Добридень, Маріє. Сьогодні о шостій у мене вдома, чекатиму.
«Що вона хоче обговорити? Невже вагітна? Звичайно ж, спеціально, щоб Олег одружився. Знайомі штучки.
Що він у ній знайшов? Не рівня вона йому. Він же архітектор, перспективний, з власною квартирою, машиною, гарний, розумний. Завидний жених. Будь-яка дівчина щаслива б була, але ні вибрав оцю»
Олена Степанівна прибрала в хаті, зайшла до крамниці. На душі було тривожно.
Марію вона бачила кілька разів і відразу не подобалася їй. Олег приводив її познайомитись, потім просто на чай. І щоразу після візиту мати казала синові все, що думала про ту дівчину.
Сину, немає інших? Чому саме вона? Що в ній особливого? Худа, непоказна. У наш час чоловікам подобалися зовсім інші! І взагалі не пара вона тобі.
Мамо, я її люблю, і для мене вона найкраща! А ще вона чудово готує борщ просто божественний!
Від цих слів стало ще гірше. Раніше він завжди хвалив мамину страву, а тепер отій «чудовій» дівчині дякує.
Марія прийшла точно вчасно. Принесла тістечка корзинки з кремом. Олена Степанівна їх любила. «Оце хитра, підлещується»
Олено Степанівно, без зайвих слів. Олег зробив мені пропозицію, і я погодилась. Він чекає слушного моменту, щоб повідомити вас. Хвилюється, що ви сприймете це погано.
Ну звісно ж, голубко! Чому б мені радіти?
Я пропоную вам угоду. Послухайте мене.
Я знаю, що ви виховували Олега сама. Вийшли заміж через дитину, щасливого подружжя не вийшло. Чоловік пішов. Мене теж мати сама виростила, батько помер рано. Тож я знаю, як це рости без тата.
Ви вклали в сина всю душу. Велика вам подяка. Він вихований, добрий, чуйний це ваша заслуга. Вам є ким пишатися.
Олена Степанівна кивнула. Так і є. Лише її праця зробила сина таким.
Марія продовжила.
Ви мрієте, щоб Олег одружився з гарною, успішною, заможною дівчиною. А тут я. Проста, худенька, зі скромним доходом. Погана партія, так? Ви в розпачі, не знаєте, як відмовити синові, чи не так?
Олена Степанівна знизала плечима. Саме так.
Дивіться, що буде. Олег вас не послухає. Ви почнете його умовляти посваритесь. На весілля не прийдете. Звичайно ж! Син вас не слухає.
Так, саме так і буде.
Ви всім розповідатимете, який поганий син, як ви для нього старалися, а він Одні вас пожаліють, інші посміхнуться.
А ми з Олегом будемо щасливо жити. Ви образитеся й ігноруватимете нас. Я нарожу дитину, Олег спробує вам сказати, але ви відмовитеся бачити онука чи онучку. Адже ви не визнаєте нашого шлюбу значить, і дитини теж.
Моя мати стане улюбленою бабусею гулятиме, няньчитиме, казки розповідатиме. А ви сидітимете вдома, дивитиметесь телевізор і ображатиметесь, що життя таке несправедливе.
У свята вам буде сумно. Усі з родинами, а ви самотня. Образа гризтиме. Здоровя здасть до лікарні потрапите. До інших родичі приходитимуть, а до вас хіба що сусідка. А з сином і його «поганою» дружиною ви ж не спілкуєтеся.
У результаті проживете життя сама, не побачите, як росте онук, вас ніхто не назве бабусею, не привітає з днем народження. І це буде ваш вибір.
Або можна інакше. Після моєї розмови ви подумаєте. І, як розумна мати, приймете вибір сина. Адже якщо він мене полюбив значить, є за що.
Я не така вже й погана. На роботі мене люблять, мати мною пишається, я поряд
Тисни «Подобається» і отримуй найкращі пости у Facebook ↓
