Наташа з тривогою поглядала на чоловіка. Чи здогадується він? Жінка вже не вперше приходить пізно з роботи. У неї відповідь одна, багато роботи, не встигає. Але чи так це? Наташа червоніє від згадки про сьогоднішній вечір. Сьогодні особливо приємно вони провели час із Максимом. Навіть не чекала такого. А він влаштував побачення в готелі. Романтична вечеря, квіти й каблучка, яка наразі лежить у сумочці, щоб не побачив її чоловік. Наташа з Олегом у шлюбі вже двадцять років. Через місяць святкуватимуть річницю. Донька їхня, Кіра, вчиться в інституті та вечорами працює.
Забезпечує себе сама. Від батьків брати гроші відмовляється. Говорить, що хоче спробувати самостійно влаштуватися, як важко не буде. Кіра в них з характером. Тому батьки не стали перечити. Нехай спробує. Якщо не вдасться самостійно жити, вони, батьки поруч, підтримають. Коли Наташа з Олегом залишилися одні після від’їзду доньки на навчання, Наташа зрозуміла, що у квартирі відразу стало пусто. Навіть лагідне відношення чоловіка до неї не закривали ту пустоту. Їй щось хотілося, але що, не могла пояснити. Тільки знайомство з Максимом наповнило її життя сенсом. Наташа змінила зачіску, купила новий одяг, взагалі змінила імідж. Вона неначе розквітла. Тільки Олег того не помічав, думала вона.
Олег бачив переміни, які відбувалися з його дружиною. Він дуже переживав по тому поводу. Але поки що не говорив нічого. Він згадував Наташу ніжну, закохану в нього, яка чекала його з роботи завжди усміхнена, зі смачною вечерею. Як давно то було. Радість від народження донечки. Взаємодопомога. Адже вони зовсім молодими стали батьками. Наташі на той час виповнилося вісімнадцять років, йому двадцять. Приятелі розповіли, що бачили його дружину з якимсь чоловіком. Але Олег поки що мовчав. Через неділю в них ювілей, двадцять років спільного життя. Замовили ресторан. Відсвяткують, потім видно буде. Олег за всі ці роки ні разу не поглянув на сторону. Для нього Наташа була всім. Наразі боляче. Як перенести зраду. Олег розуміє, що жити з Наташею більше не зможе. Не простить він її за таке.
На днях Кіра поділилася новиною з татком, вона виходить заміж. В цьому році закінчують навчання, потім святкуватимуть весілля. Але мамі не говорила. Приїде з коханим на їхнє свято, потім розповість і разом познайомить. Олег скучив за донечкою. Щебетуха вона в нього. З татком секретами завжди ділилася, а не з мамою. Чоловікові тепліше на душі, коли згадує свою донечку. Скоро вони зустрінуться.
День коли святкували двадцятирічний ювілей пройшов спокійно. Гості вітали зі святом. Багато тостів, подарунків. Найкращий подарунок, поява доньки на святі під ручку зі своїм нареченим. Наташа здивована, чому вона чує про них вперше? Олег не стерпів, сказав, що в неї багато «роботи», тому не цікавиться своєю донькою. Дружина здивовано глянула на нього, але нічого не сказала.
Коли гості роз’їхалися по домівках, Наташа з Олегом залишилися одні. Чоловік просив розповісти йому чесно про її нове кохання, але правду. Довго сиділи розмовляли. Дружина зізналася, що кохає іншого. Вибачалася, говорила що завтра забере речі й піде. Олег мовчав. Що він скаже. Сім’я розсипалася неначе картковий будинок. Він залишається один у великій трикімнатній квартирі. Він ще подумає як йому бути.
Минув місяць. Олег по трохи звикає до життя одинака. Шукати собі жінку поки що не збирається. А далі видно буде. Одна надія, якщо скоро з’явиться внук чи внучка, він допомагатиме доньці.
