Борис прийшов у квартиру, де раніше жили його батьки наразі немає їх на світі. Вже рік чоловік не чіпав нічого в кімнатах. Але потрібно прибратися. Тому він почав з шафи. Натрапив на листи, які пожовклі від часу зберігалися в шкатулці. Раніше Борис їх не бачив, як не бачив і цю шкатулку, яку тримає в руках. Його бентежило, чи можна читати їх адже вони чужі . Але батьків немає на світі, тому вирішив відкрити одного.
« Кохана моя Лізонько. Вже три місяці, як я поїхав заробляти гроші. Мені так жаль, що прийшлося залишити тебе одну без допомоги. Але по другому ніяк. Ми ж мріяли купити квартиру і машину. Тому, щоб не чекати до старості, я зароблю грошей і приїду. Але мені неспокійно на душі. Іван написав листа, що ти гарно проводиш час. Помітив тебе з якимсь чоловіком. Я звичайно не ревную, але поводься тихіше. Ти ж моя дружина. Інакше мені прийдеться розібратися з усіма твоїми залицяльниками. Якщо вони є. Надіюся що то неправда, і ти як справжня заміжня дружина чекаєш мене. Я вірю тобі, ти моя єдина кохана. Я так чекаю того дня, коли зможу приїхати й обійняти свою Лізоньку. Бережи синочка. За три місяці він підріс? Що нового в ньому побачила, пиши, з нетерпінням чекаю. Наразі йду працювати, вечірня зміна. Твій Михайло.»
Борис узяв інший лист. Він від мами до тата.
«Михайлику, коханий мій. Листа отримала, прочитала. Я рада за тебе, що вдалося з роботою і ти заробляєш гроші. Правда за три місяці, що ти там, ти не прислав мені жодної копійки. Як ми живемо із сином, навіть не поцікавився. А живемо ми на копійки, що я заробляю без тебе. Тому що жити на щось потрібно. Ото і бачив мене Іван із чоловіком. То чоловік Ганни з якою ти гуляв, поки я лежала в пологовому будинку.
Наразі я заробляю тим, що попередила її. Якщо не дасть мені суму грошей, яку скажу я, то розповім її чоловіку як вона гуляла з тобою. Ганна відмовилася. Цю інформацію я продала її чоловіку. На місяць в мене гроші були. А вони, між іншим, розлучаються. Наступного місяця я пішла до Катерини, з якою ти їздив у відрядження. А відрядження те було в неї у квартирі, поки її чоловік їздив десь. Катерина також відмовилася платити. Я пішла до її чоловіка, він заплатив, я розповіла. Вони розлучаються.
В цьому місяці я пішла до Евеліни, дружини директора автопарку, з якою ти крутив, поки я з Бориском лежала в лікарні, коли він хворів. Евеліна виявилася розумніша за двох попередніх. Вона заплатила відразу. На наступні три місяці в мене залишилися Віра, Світлана, Оксана. Яких я також попрошу заплатити. А надалі побачу як буде. Можливо іще виявляться твої коханки, то буде легше прожити. На цьому все. Бувай здоровий. Ліза.»
Борис заглибився в роздуми. Далі листи читати не став. Так ось чому батьки розлучилися. Лише, коли на пенсію пішли, тато приїхав до мами та так і лишився з нею жити.
