Коли завертаєш на вулицю на околиці міста, на очі потрапляє великий двоповерховий будинок. То будинок Олексія і Ганни. Будували його довго. Одне тільки, що подвір’я на якому він стоїть, перейшло у спадщину від дідуся Олексія. А щоб збудувати, прийшлося довгі роки їздити працювати за кордон. Олексій працював, Ганна вела будівництво. Якщо гроші є, то будівельники знайдуться. Тому потихеньку будинок змінювався на сучасний з євроремонтом і красивими меблями.
Зростали два сини близнята, які до того часу, коли закінчили будівництво, вступили в інститут. Олексій, коли їхав додому, кожного разу думав, що це в останнє. Вдома роботу шукатиме, набридло жити далеко від сім’ї. Діти виросли без нього. Вперше їхав працювати, маленькими були, наразі школу закінчили.
Вдома Олексія зустрічають із радістю. Стіл накритий, дружина крутиться навколо чоловіка, сини радіють зустрічі з татом. Коли емоції стихали, завели розмову за подальше життя. Сини хотіли, щоб тато вже подумав про їхнє майбутнє. Вони бажають мати окреме житло, квартири кожному. Та і вчитися чотири роки, фінансову підтримку чекають. Олексій тяжко зітхає. Стомився за кордоном працювати. Життя проходить, а він все по заробітках.
Ганна також говорила, що гроші вкладають, а якщо не поїде заробляти, то жити немає за що. Та й діти праві. Квартири їм потрібно.
– Навіщо будували великий будинок? – Олексій почав дратуватися, – хто в ньому жити буде? Навіть якщо обидва одружаться, місця вистачить усім. Якщо разом не хочуть жити, зробимо окремі виходи. А заробити на дві квартири, не посилю. Здоров’я почало підводити.
Дружина мовчала, діти також сиділи насуплені. У Олексія зник настрій. Оце приїхав. Та від нього лише гроші потрібні. А як чоловік почувається, нікому не цікаво. Ця відпустка видалася найтяжчою. Непорозуміння в родині давало про себе знати. Ганна звикла, що чоловік в усьому слухає її, а тут не розуміє. А в неї в планах і по машині кожному. І вона пішла вчитися, щоб мати водійські права, планувала, що для них також Олексій купить машину.
Після відпустки чоловік знову поїхав за кордон працювати. Та не було вже в нього того ентузіазму. Зрозумів, навіть дружина не пожаліла його. Говорить їй про здоров’я, а вона про квартири та машини. Перестали розуміти одне одного. Скільки не заробить грошей, Ганні і синам все мало. Вирішив більше не висилати їм, а накопичити. Щоб по приїзду було за що жити перший час, поки влаштується на роботу. А якщо дружині і дітям потрібно, нехай працюють і заробляють. Жити їм є де.
