Моя старша донька чомусь вважала, що молодшу доньку я люблю більше, ніж її.
Так вже часто відбувається, що молодша дитина отримує більше уваги, а старша тим часом почувається обділеною.
Різниця у віці між Аліною та Катериною чотири роки. Коли дружина була ще вагітна, я сказав Аліні, що скоро їй буде з ким гратися, а вона відповіла:
– Навіщо вам ще одна дитина. Вам що, мене однієї мало?
Та образилася. Довго довелося їй пояснювати, що діти це добре та ми не припинимо її любити з появою другої дитини. З часом вони потоваришують та будуть разом гратися.
Коли народилася Катерина, Аліна дуже уважно її роздивлялася та стала допомагати дружині доглядати за нею, але коли дівчинка почала повзати та вимагала ще більше уваги, старша донька почала ревнувати нас до неї. Казала, що ми більше її не любимо. Тоді ми з дружиною вирішили, що ним потрібно виділити час лише для Аліни.
Я став ходити з нею на мультики, до магазину та просто гуляти. Це був лише наш час. Дружина теж іноді виходила зі старою донькою на прогулянку.
З часом Аліна заспокоїлась. Потім Катеринка стала підростати та говорити свої перші слова. Це дуже забавляло Аліну та вона стала записувати їх у зошит, щоб потім, коли сестричка ще більше підросте, нагадати як було смішно їх чути.
Зараз вони нерозлийвода та Аліна соромиться своїх слів, які вона колись казала в минулому, тепер вона любить свою сестричку усім серцем та не уявляє як вона без неї раніше жила.
Я щасливий, що ми стійко пройшли цей період та тепер все добре.
Цікаво, у всіх сім’ях, де є двоє та більше дітей, така ж ситуація? Чи є діти, які переносять появу молодшого братика чи сестрички більш спокійно? Поділіться своїм досвідом.
