Мама Олени була дуже забобонною жінкою. Та от тільки вона ніколи не нав’язувала свої прикмети і вірування іншим. Просто тихо і мирно жила собі так, як їй вважалось правильним.
Якось до Олени додому сильно вже напрошувалась її давня подруга. Вона була не найприємнішою людиною. Як то кажуть, ще й злою на око. Могла сказати щось таке, що спровокує сварки, чи зробити. Бувало, що після її приходу деякі речі наче зникали з квартири, а потім знаходились в дуже неочікуваних місцях, після наступного візиту подруги.
Мама Олени, одного разу почувши про це, запевняла свою доньку, що подруга ця намагається щастя з її дому витягнути. Так може і взагалі хоче чоловіка приворожити. І справді, після візитів цієї давньої подруги, в подружжя наче щось переклиню’ і вони весь час сваряться без будь-якої на те причини.
Але цього разу Олена знову не змогла відмовити подрузі та так запросила її до себе. Хоча та, по-факту, викляньчила це запрошення.
Мама Олени порадила доньці взяти ті срібні столові прибори, що вона колись на весілля їм з зятем подарувала.
– Я їх вам не тільки для краси подарувала. Срібло — то є надійний захист від злих очей, дійства язиків. — Повторювала жінка.
Вона розповіла доньці про те, як саме використовувати срібло в домі, щоб воно захищало від таких людей, як ця давня подруга. Олена прислухалась до матері а виконала все, що та рекомендувала, коли прийшла подруга. Та, на диво, дуже швидко пішла. Зрозуміла, що на її дії та капості не ведуться, ще й, певно, сама на таких речах розумілась, бо ж побачивши срібло на столі, стала сильно не задоволена. А потім і втікла.
Вірити в такі прикмети та забобони, чи ні — вибір кожної людини. Але у випадку Оелни все спрацювало. Добре що мама стільки всього знає та так піклувались про свою доньку, що завчасно подарувала сильний оберіг.
