Ніколи не могла собі й подумати, що всі мої намагання виховати прекрасну та хорошу доньку підуть коту під хвіст. Що ж вона почала витворити, коли переїхала від нас — одному Богу відомо!
Я змалечку виховувалась так, що жінка має бути скромна, якщо вже й виходити заміж, то за одного і лише на все життя. І звісно, тілесний контакт може бути лише після весілля. А про гроші від чоловіка взагалі мовчу! Жінка має цікавитись лише духовним, а гроші — це те, що водиться лише в людей, які знаходять всілякі злочинні схеми, або ж непристойностями займаються.
І так, я досі вважає, що в мене правильне виховання. Тому так само я виховувала свою доньку Ліну. Я вкладала в неї всі свої переконання і знання. Не дозволяла їй не то що зустрічатись з хлопцями, а навіть дружити. Присікала всі такі зв’язки, а якщо бачила, що між Ліною та якимось хлопцем дружні стосунки, то більше донька не мала права з ним спілкуватись та була покарана.
Так, хтось скаже, що це занадто, але так я хотіла вберегти її від молодиків, що лише те й мають на думці, що скористатися моєю зірочкою. А такі неймовірні красуні, як моя Ліна можуть стати легкою мішенню для таких хлопчаків.
Та от тільки виявилось, що я даремно все це робила. Коли Ліна переїхала до Києва, я вже стала підозрювати, що без мого нагляду вона відіб’ється від рук та буде творити що хоче. І не помилялась.
Вже після закінчення університету я дізналась від сусідки, якій розповіла її донька, що теж переїхала до столиці, що моя Ліна має дуже багатого хлопця. Вона має, бачте, хлопця, а я про це не знаю! Це що взагалі за справа така?! Я так і знала, що як тільки вона залишиться сама, без мене і мого контролю то одразу піде по руках!
Я детальніше розпитала в доньки сусідки про цього хлопця моєї Ліни, і ось що вона мені розповіла. Хлопець не тільки із заможної родини, а й сам багато заробляє, не покладаючись на батьків ще з двадцяти років. Так вже вона замріяно розповідала про красиві подарунки, гроші, побачення та увагу від цього хлопця, що я вже подумала, що сусідська донька й сама закохана в нього.
Звісно, я завжди знала, що донька сусідки та ще дурепа, що цікавиться лише грошима, бо ж працює ще з шістнадцяти років. Мовляв, батьки її забезпечують, а на всілякі свої бажання вона заробить сама. Тьфу! Навіщо їй ті цяцянки?! От для чого?! Їсти є, пити є, в теплі, в чистоті, вдягнута і взута, то що ще треба?! От і виходить з таких меркантильних дівок всяке! Але ж не думала, що моя Ліночка від неї такого набереться!
Таку ганьбу накликала на нашу сім’ю! То ж тепер все містечко, всі родичі думатимуть, що моя Ліночка з чоловіком за гроші. І ясно, чому він їх дає. Невже їй так подобається, що нею користуються? Ну так, з такою вродою, вона мала шанси стати розпусною дівицею, але ж я зробила все, щоб такого не трапилося!
Родичі, на жаль, дізнались про це. І більшість мене не підтримали. Мовляв це я така дурна, що хочу зруйнувати відносини доньки, яка знайшла собі чудову партію. А сестра так взагалі божевільною назвала, коли я сказала, що тепер моя Ліна жінка легкої поведінки. А що я не правильного сказала? От що?
Коли ж поговорила з Ліною та про все їй розповіла, сказала, що думаю про неї і про її нову “діяльність”, то замість вибачень отримала гудки в телефоні. З тих пір Ліна зі мною не спілкується. А я теж не збираюсь дзвонити. І взагалі, тепер думаю написати від неї відмову, хоча не знаю, чи це можливо, коли вона вже давно повнолітня.
А що? Для чого мені така ганьба? От для чого?! Не хочу я бачити цю дурепу в своєму домі, в своїй сім’ї!
