Після народження дитини – мені ніхто й хвилини не допомагав. Батьків своїх я з роду не знала, а чоловікові батьки жили в іншій країні.
То ж доки чоловік був на роботі – я круглодобово була з нашою дитиною. Так, у мене були подруги, які мені допомагали і порадами і деякими речами, але от я робила так, як вважала за потрібне.
За період своєї вагітності я перечитала безліч книг. Не лише українською, але й англійською мовами. До цього багажу знань я додала ще й всілякі відео.
То ж основа у мене була чудова. Скажу одразу, я зовсім не така мама, як усі інші.
Я – веган. То ж і в період вагітності абсолютно не вживала м’яса, риби та молочних продуктів. До того ж бігала до восьмого місяця і займалася іншими видами спорту.
Свою дитину я вирішила одразу ставити на свій шлях. Саме тому я й не одягала з першого дня дитину в мільйон одягу. Моя дитина завжди легко одягнута, по погоді.
І ні, вона не мерзне. Носик і ручки завжди теплі. Та й не хворіла за два роки жодного разу. От тільки за спиною я постійно чую від інших, на мою думку, горе-матусь:
– Не мати, а – мачуха!.
Хоча їхні діти постійно одягнуті затепло, потіють, потім хворіють і не вилазять з нежиттю, високої температури та кашлю.
І хто після цього погана мати? Ви ж себе не одягаєте влітку в зимовий пуховик, то для чого так з дитини знущатися?
Чоловік мене завжди підтримує в моїх діях. Переконався він в цьому одразу після того, як всі знайомі запевняли, що в мене не буде молока бо я вегетаріанець. А як виявилося – я могла б нагодувати, як мінімум трьох діток.
