Не можу я дивитися на свого сина – чужа людина. Колись на базарі до мене підійшов чоловік дуже худий і високий і почав називати мене мамою. А я рідного сина не впізнала, уявляєте?

Мій синочок у мене єдиний. Я все життя жила і живу для нього. Постійно старалася, щоб у нього всього було вдосталь. Він в мене дуже домашній, доглянутий і виплеканий. Принаймні був до одруження з Яриною.

Моя невістка кардинально змінила мого сина. Я й навіть не впізнаю Максима. Колись на базарі до мене підійшов чоловік дуже худий і високий і почав називати мене мамою. А я рідного сина не впізнала, уявляєте?

Моя невістка – вегетеріанка. Вважає, що це модно і це покликання її душі. Вона взагалі не розуміє, як можна вбивати тварин і їсти їх. Хоча молоко і яйця вона їсть.

З Максима Ярина зробила теж вегетеріанця. Він їсть одну траву. Ще б пак, дружина ж нічого не готує. Я взагалі думаю, що вона цю історію придумала, щоб не стояти на плиті біля кухні.

А дитина моя не отримує поживних речовин. Схуд, змарнів, поблід. Від нього колишнього й сліду не залишилося. Все їсть сиру морку і фрукти. Та й навіть, коли до мене приходить то відмовляється від нормальної їжі. Бачте, живіт його потім болить.

Звичайно, що болить, адже потрібно їсти нормальну їжу. Суп, борщ, відбивну. То ж так за якийсь рік-два стане козликом.

Знаєте, мене ще й тривожить те, що й мій онук не отримуватиме потрібні поживні речовини. Це зараз йому тільки два місяці і він вживає лише грудне молоко. А в пів року потрібно починати прикорм. Ну так, спочатку овочі і фрукти, але і м’ясо і рибку потім потрібно давати дитині. А я сумніваюся, що моя невістка це робитиме.

Так, я не люблю Ярину. Вона знущається з мого сина і онука своїми видумками про те, що вона вегетеріанка. Але як справді хороша свекруха я знайшла, як їй помститися.

Коли вони приходять до нас вгості – я готую абсолютно все з м’ясом, от тільки не зізнаюся. Навпаки я кажу, що все суто з овочів і фруктів. Найбільше мені подобаються деруни з кабачків, у яких багато фаршу курячого.

Ярина ж може цілу тацю їх втоптати і добавки просити. Звичайно ж, вони смачні і мають всередині фарш. Хоч таким чином мій онук отримає в молоці трохи корисних речовин.

От думаю, відкрити їм правду чи ні. Можливо хай ще кілька місяців похарчуються в мене нормально, а вже потім скажу, що ніякі вони не вегетеріанці, адже на смак не можуть свою траву розпізнати. Те ж мені знатоки.

Онука я одразу привчатиму до того, що прийом пісної їжі – це не прийом, а так перекус – навіть не рахується. Хочу, щоб він в мене ріс нормально, не мав обмежень від своєї дивакуватої матері. Та й дивлячись на те, що мій син гарнір не їв, а лише відбивні і котлети по кілька штук – думаю, що онук в нього піде. Теж буде за дві щоки наминати та так, що за вухами лящатиме. Думаю, як дитина вимагатиме – батьки здадуться.

Оцініть статтю
Дюшес
Не можу я дивитися на свого сина – чужа людина. Колись на базарі до мене підійшов чоловік дуже худий і високий і почав називати мене мамою. А я рідного сина не впізнала, уявляєте?
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.