Не пам’ятаю, як заходила у квартиру та збирала його речі. Мене аж трусило від злості. Хто знає скільки часу я була такою наївною д _ypепою й не бачила очевидного

Останнім часом я відчула холоднечу у своїх подружніх стосунках із чоловіком. Мені здавалося, що всьому провиною побут. Кожного дня одне й те саме. Обоє сильно втомлюємося на роботі. На вихідних я займаю себе хатніми справами, уваги чоловіку не приділяю, а він і не скаржиться. Мабуть, не хоче образити.

Вирішила влаштувати йому сюрприз. Приготувала на вечерю його улюблену страву, купила вино. Одягла свою найкращу сукню й зробила макіяж. Давно Сергій не бачив мене такою. Сподіваюся, що сюрприз йому сподобається.

Глянула на годинник. Він мав би уже повернутися.  Вирішила зателефонувати, запитати у чому справа. Сергій не відповідав. Набрала знову – гудки. Минула година очікування, телефон чоловіка тепер був вимкнений. Почала хвилюватися, що щось сталося. Викликала таксі та помчала прямо до нього на роботу.

Саме розраховувалася з таксистом, коли помітила, що із будівлі офісу виходить мій коханий в обіймах якоїсь жінки. Біля автомобіля парочка почала пристрасно цілуватися. Потім він дістав телефон. Через кілька хвилин я побачила вхідний виклик.

-Кохана, пробач, але я сьогодні затримаюся на роботі. Нам потрібно терміново переробити важливий звіт. Думаю, що це затягнеться надовго. Тому не варто мене чекати, лягай спати сама.

-Дякую, що попередив. Ти зовсім себе не бережеш, потрібно більше відпочивати.

Уявляєте, яка погань. Так майстерно брехати! Я наказала водієві таксі прослідкувати за машиною Сергія. Вони їхали у невідомому мені напрямку, поки не зупинилися біля під’їзду. Він швидко вийшов з авто, обійшов його й подав ручку своїй супутниці. Бачте, яка цяця. Мені він так не догоджає.

Спостерігати за цим люб’язностями я більше не мала терпіння. Тому вибігла з таксі й помчала до благовірного.

-Який же ти покидьок! – вигукнула перед тим як вліпити добрячий ляпас. – Сподіваюся, що він вчинить з тобою так само як і зі мною, стерво! – звернулася до його дівиці й пішла геть.

Не пам’ятаю, як заходила у квартиру та збирала його речі. Мене аж трусило від злості. Ми були одружені чотири роки, хто знає скільки часу я була такою наївною дурепою й не бачила очевидного. Написала Сергієві повідомлення, щоб ноги його на моєму порозі не було й після цього викинула його речі з балкона на вулицю. Мені аж полегшало. Завтра подам на розлучення й розпочну нове життя.

Оцініть статтю
Дюшес
Не пам’ятаю, як заходила у квартиру та збирала його речі. Мене аж трусило від злості. Хто знає скільки часу я була такою наївною д _ypепою й не бачила очевидного
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.