Мене звати Ольга і я вже тиждень як почала шукати моїх дітей, яких батько вивіз з країни. Я одружилась з Ахметом ще коли мені було 18 років. Мені подобалися його східні манери й витончений смак. Він мав гроші й любив на мене їх витрачати. Мені ще з дитинства бракувало батьківської опіки й турботи, тому така увага від мого Ахмеда підкорила моє серце й вже скоро ми одружились! У нас народився син Мустафа й дочка Рін.
Все наче йшло добре, поки я не дізналась, що в Ахмеда є ще одна дружина в Анкарі. Про це я дізналась несподівано від свекрухи, яка приїздила до України минулого місяця. Я була дуже розчулена цієї новиною й звісно як кожна українка була незадоволена й вкрай обурлива таким становищем. Я розумію, що для них такий стан речей нормальний, однак я ніколи не могла подумати, що мій Ахмед такий як інші турки. Сварки тривали майже кожен день й врешті я вирішила піти від нього.
Планувала взяти дітей і поїхати до батьків у село. Як раптом після останньої вечері з Ахмедом, він з моїми дітьми — зник! За день до того, я накрила стіл, щоб востаннє повечеряти сім’єю. Тепер зрозуміло, чому в нього було таке велике бажання востаннє повечеряти сім’єю. Певно, щось підс ипав у вино, тому я до обіду спала й навіть не помітила як відразу після вечері заснула.
Я вирішила зателефонувати Ахмеду, але слухавки ніхто не брав. За день після з незнайомого іноземного номера мені зателефонували. То був Ахмед. Сказав, щоб я його і наших дітей не шукала й не розпитувала і що я більше їх ніколи не побачу! Я у відчаї почала телефонувати матері й всім родичам, приєднала до справи дядько Степана, що працює в правоохоронних органах, але все марно. Минуло 4 дні, а я несповна розуму не знаю, що робити! Телефонувала понад 100 разів на той номер, з якого телефонував Ахмед – все марно! Вирішила таки придбати квиток до Туреччини й власноруч знайти своїх дітей і повернути в Україну. Мої батьки звісно спочатку дорекли мені за те, що зв’язалась з турком, але все-таки помогли з грошима для оплати послуг детектива й інші витрати на подорож. А поки виясняють де він проживає, то я встигла вияснити, що у нього ще є одна дружина в Литві, яка також залишилась без дітей і чоловіка 3 роки тому. Не знаю, чи побачу ще я своїх Мустафу і Рін, але я зроблю все необхідне, щоб вони росли зі мною.
