Допомагати людям добре, але небезпечно. Існує безліч схем обману. Найпоширеніші з дітьми. Так, так, вам не здалося. Дітей втягують в сумнівні схеми заробітку. Не дають батьки грошей на потреби, дитина злиться, бо вона одна така в класі. Трапляється «магія»! На таку дитину натрапляють не чесні на руку люди. Вони пропонують малечі «зіграти роль» в невеличкому спектаклі. Від заробленого, точніше — кр аденого, дитина отримує якийсь процент.
Деякі ш ахраї не підключають чужих дітей, а беруть своїх. Цигани чи жебр ачки сидять під стінами з дітьми. Вони давлять на жалість, демонструючи брудну та голодну дитину. Вчать своїх малих кр асти або випрошувати гроші. В таких випадках, краще самостійно придбати їжу дитині і подзвонити в поліцію. Якщо дитина дійсно потрапила в бід у, вона буде триматися вас. Дитина злякалася поліції і почала тікати? Не біжіть за нею. Вона працює на когось.
Я знала про цей жах давно. Попередила всіх своїх близьких про те, як діяти в таких ситуаціях. Брат сміявся з мене, називав — параноїком. Його веселість зникла, коли він потрапив в цікаву ситуацію.
Брат мав їхати в гості до друга. Пішов на воклаз. Придбав квиток. В залі всі місця зайняли. Брат вийшов з приміщення, став в куточку, щоб нікому не заважати, і підкурив цигарку. Його помітила дівчинка років восьми-дев’яти. Вона цілеспрямовано йшла до нього. Брат каже, вона ніби гіпнотизувала його поглядом.
— Дядю, у вас не буде декілька гривень? — Попрохала дівчинка.
В цей момент, брат згадав мене і всі мої нотації.
— Скажи, що тобі купити? Їжу? Квиток додому? Кажи чесно і я куплю все необхідне.
Дівчинка не очікувала такого запитання. Вона почала перебирати пальцями поділ спідниці.
— Ні, ні! Не потрібно так хвилюватися! — Запевнила дівчинка. — Дайте, будь ласка, гривень двадцять. Я куплю собі булочку і сік.
Брат похитав головою.
— Це нікуди не годиться! Я куплю тобі нормальний обід… — Дівчинка перебила брата.
— Не потрібно! Ви не знаєте де тут туалет? Можете відвести мене?
Брат знав. Один — стоїть на вулиці, за головною будівлею. Там зручна місцевість для злочинців. Вікна головної будівлі не виходять туди. Вдарять цеглиною по голові, обкрадуть і нічого нікому не доведеш. Був ще один туалет. Він знаходився на цокольному поверсі. Про нього знали, в основному, місцеві.
— Добре, я відведу тебе в підвальний.
Дівчинка скривилася. Вона точно хотіла потягти брата в той, інший, де ніхто, нічого не побачить.
— Розкажіть, будь ласка, де він знаходиться. Я сама піду.
Брат розповів дорогу. В кінці діалогу додав:
— Дівчинко, а де твої батьки? Ти потрапила в біду?
Дівчинка легенько кивнула.
— Давай я викличу поліцію, — брат вийняв телефон з кишені, — і вони допоможуть тобі?
Брат встиг розблокувати телефон, як дівчинка крикнула:
— Не треба нікому дзвонити! Зі мною все добре! Батьки… Відійшли! Вони десь тут. Я їх зараз сама знайду! Бувайте!
І втекла. Брат не встиг хоч щось сказати. Дівчинка швидко заховалася серед натовпу.
Брат розповідав мені цю історію і дякував. Хто знає, що б було, якби він робив все так, як хотіла та дівчинка.
