Я не можу назвати себе незрівнянною красунею, але симпатичність мені точно притаманна. До зустрічі з Арсеном не особливо займалася власною зовнішністю. Звичайно, основні процедури робила, але без особливого ентузіазму. З моїм хлопцем ми познайомилися випадково в кафе. Після роботи я відпочивала там з подругою, а він із другом. Коли ми прийшли з Оксанкою, вільних місць не було й чоловіки люб’язно запросили нас до себе за столик.
Цілий вечір ми жартували та розповідали про себе різні життєві історії. Самі того не помітили, як надворі стемніло й почав накрапати дощ. Арсен запропонував підвезти мене додому, я погодилася. У машині ми ще довго не могли розпрощатися. Тієї ночі між нами проскочила іскра, а наступного ранку я прокинулася уже закоханою. Закоханість була взаємно й ми почали зустрічатися.
Як будь-якій іншій дівчині мені було цікаво побачити колишню свого коханого. Від його друга я вивідала як її звали та знайшла колишню суперницю у соціальних мережах. Вона була справжньою красунею. Звичайно багато чого було несправжнє (губи, брови, вії), але загалом картинка приваблива. Білявка із блакитними очима та пухкими губками, вона спокуслива позувала на фото та заворожувала. Тоді я почала комплексувати.
Брюнетка із коротким волоссям та невиразним лицем, а особливо мені не подобався горбик на носі, хоча Арсен називав це моєю родзинкою. Засмучена я зателефонувала подрузі та розповіла про свої переживання. Оксанка підбадьорила мене та сказала, якщо я сподобалася Арсену такою, як була, то для чого щось змінювати. У її словах була частка правди, але хіба ж скаже він, що йому щось не до вподоби.
Словом, я вирішила взятися за себе та записалася на кучу різних процедур. Добре, що хлопець саме відправився на декілька днів у відрядження, зроблю йому сюрприз.
В першу чергу наростила вії та трішки підкачала губи. Боліло страшенно, але краса вимагає жертв. Записалася на манікюр, педикюр та уколи краси. Підправила трішки брови, надавши їм іншої форми, а потім підкріпила все татуажем. За три чотири дні зробила повний «тюнінг» та з нетерпінням чекала на Арсена.
Чесно кажучи, хвилювалася як він прийме моє перевтілення, бо сама я себе не впізнавала. Коли ключ у дверях повернувся я поспішила у коридор. Не встиг Арсен зайти в коридор, як я кинулася йому в обійми. Він спершу мене поцілував, а потім різко відштовхнув:
-Іро, чи ти це? Що з тобою стало? Де моя мила приємна дівчина? – незадоволено запитував хлопець.
Я спершу розгубилася та не знала, як себе поводити:
-Хіба тобі не подобається? – ображено запитала у нього.
-А що мені має подобатися? Розмальована несправжня лялька, що стоїть переді мною. Та ти ж подивися на себе, єдине, що я в тобі впізнаю – зелені очі, – не вгавав він.
-Я думала тобі подобаються доглянуті жінки з усіма косметичними процедурами.
-З чого це взяла?
-Бачила фото твоєї колишньої – чесно зізналася я.
-Чи не прийшло у твою світлу голову усвідомлення того, що вона тому й колишня, що немає на собі жодного живого місця. Я люблю твою природність та простоту. Ти мене цим захопила. Звичайно ти можеш підкреслювати та доповнювати свою красу, але ж не робити з себе штучну жінку.
-Я ж для тебе старалася. Не думала, що твоя реакція буде настільки негативною. Ти ж бачиш, що зараз усі дівчата роблять те ж саме.
-Ти – це не всі дівчата. Домовмося, більше ніяких експериментів із зовнішністю. Не видумуй всяких дурниць!
Після того випадку ми більше ніколи не сварилися. Я зрозуміла, що Арсен дійсно кохає мене такою, яка я є і ціную його за це ще більше.
