Не знаю хто вам ставив діагноз запалення, я бачу лише вагітність шість тижнів. Ну що ставайте на облік, майбутня матуся. До мене погано доходило те, що сказала лікарка.

У свої тридцять два я мала все про що мріяли мої незаміжні подруги. У мене була квартира, машина, хороша робота, я могла собі дозволити салони краси, магазини та курорти. Але не було в мене того, що було в них – сім’ї. Заміж я виходила два рази, та обидва шлюби розпалися через те, що в не було дітей. Хоч на лікування я не жалкувала, та зрештою змирилася, вирішила жити так, як вже виходить. Тому новина про вагітність стала для мене величезним шоком. Так почалася моя нова сторінка в житті.
В то й день моя колега святкувала дівич-вечір, то ж ми гуляли допізна. На танцмайданчику до мене почав підходити хлопець, весь час намагався привернути увагу. До кінця вечора Антон від мене не відходив, дівчата жартували, що наступний дівич-вечір у мене. Коли всі почали розходитися, Антон запропонував мені ще відпочити в іншому барі. То ж добряче я відірвалася тоді.
Ранок був важким, я не могла навіть з ліжка встати, поки не почула якесь сопіння поряд. І сон і похмілля як рукою зняло коли я побачила поряд з собою вчорашнього кавалера. Так швидко я ще не приходила до тями. А він прокинувся й не міг зрозуміти чому це я його виганяю: “Що геть сніданком не нагодуєш? Хіба ж я не заробив?”. Бурмотів Антон. Я ж просто виштовхала його за двері.
Після того пройшло два тижні, я нарешті стабілізувала свій стан, весь час переживала, що він об’явиться. Іноді здавалося, що бачу його у себе у дворі. Та все було добре робочі будні не давали коли розслаблятися.
Але коли почала відчувати дискомфорт у низу живота захвилювалася. Ще й місячні затримувалися, одна з подруг сказала, що таке в неї було при запаленні. То ж я вирішила піти до лікаря. Та відвідати лікарню змогла лише через кілька тижнів, квартальний звіт вимагав максимуму уваги.
– Я вас вітаю, не знаю хто вам ставив діагноз запалення, я бачу лише вагітність шість тижнів. Ну що ставайте на облік, майбутня матуся. – Після огляду констатувала лікарка, до мене погано доходило те, що вона сказала.
Хіба таке може бути після першого разу, я ж взагалі не можу мати дітей? – запитала я її.
Як бачите, може бути, ви просто знайшли свого ідеального партнера. – засміялася лікарка.
Такого сюрпризу від життя я не чекала. На моє щастя вагітність протікала добре. Навіть токсикозу не було. Були запитання від знайомих та рідних “Хто батько?”. Та я навіть не звертала уваги на них, я була просто щаслива. Антона я не шукала, можливо, в нього є сім’я, навіщо йому знати. Хоча була безмежно вдячна за ту зустріч.
Коли була на сьомому місяці подруга запросила мене до себе в село, там річка, свіже повітря. Я радо погодилася, навіть не підозрюючи, що мене там чекає. Прогулюючись увечері біля річки я зустріла Антона. Хотілося пройти повз, щоб він не побачив мій стан. Але не вдалося, подруга махнула йому привіт.
– Ань, познайомся це мій сусід Антон. У нього дача поряд.
– А ми знайомі, – відповів він.
Після того була довга розмова, здивування подруги, запитання Антона хто батько.
Виявляється, що він дійсно перших два тижні, після знайомства, приходив до мене у двір, мені не мережилося. Але згадуючи як я його прогнала не наважився підійти. Вже там біля річки він зробив мені пропозицію й повів до своїх батьків.
Минуло вже два роки, ми вже вдруге повернулися з пологового. А досі згадуємо нашу зустріч. Іноді коли вже не віриш у щось воно з’являється у твоєму житті.