Мені нещодавно виповнилося двадцять чотири роки. Я давно закінчив навчання й зараз працюю менеджером у ресторані. Починав з самих низів. Спочатку був помічником офіціанта, потім офіціантом, після того, як закінчив курси барменів, то став ще й підробляти у барі. Мені подобалося працювати у ресторані. Завжди у вирі подій, знайомишся з багатьма людьми. З постійними клієнтами стаєш наче друзями.
Саме у ресторані, коли я вже працював менеджером я й познайомився зі Світланою. Вона була нашою постійною відвідувачкою. Одного разу стався неприємний випадок. Наш новенький офіціант випадково вилив на неї соус. На щастя вона не стала влаштовувати скандалу, а просто залишила брудну кофтину у ресторані й сказала, що наступного разу хоче забрати її чистою.
Саме я й зустрічав її. Після коротких привітань ми закінчили зі справою й ми пригостили її коштом ресторану обідом. Здавалося б історія могла на цьому закінчитися, але ж ні. Саме завдяки цьому випадку вона мене запам’ятала й сама підійшла до мене у тренажерному залі. Виявилося, що ми відвідували його разом. Дивно, що раніше я її там не бачив. Ми довго розмовляли. Мен й справді було з нею цікаво. Навіть не дивлячись на те, що вона майже у двічі старша від мене. Після кількох таких зустрічей й почалися наші стосунки.
Зараз я вже мешкаю разом з нею у її квартирі. Дехто скаже, що це не нормально і я повинен знайти дівчину свого віку, але я іншої думки. Мені майже не має про що говорити зі своїми однолітками. Дівчата мого віку якісь не серйозні. Вони самі не знають чого хочуть від життя. А зі Світланою мені спокійно та затишно.
Я не одноразово помічав дивні погляди на нас, коли ми разом десь обідаємо або ж ходимо під руку по магазинах. Люди просто не розуміють, що для кохання не важливий вік. На роботі мені навіть натякали, що я зустрічаюся з нею лише через гроші, адже вона жінка заможна й має власний бізнес. Що ж, хай думають як хочуть, але я знаю, що мої почуття справжні. До того ж я не покинув своєї роботи, коли переїхав до неї.
Єдине, що мене турбує, це те, як я буду знайомити маму зі Світланою. Я впевнений на сто відсотків, що вона не зрозуміє мого вибору. А я знаю, що вона вже здогадується про те, що я живу не сам. Я пам’ятаю, як мама колись дивилася телепередачу й там була історія про дівчину, яка вийшла заміж за чоловіка, який на тридцять років старший за неї. Мама тоді ще довго обговорювала її вчинок з подругами. Для неї це було чимось геть не нормальним. А тут я зі Світланою. Через тиждень ми їдемо знайомитись. Сподіваюся, що все буде нормально.
