У мого чоловіка є дочка від попереднього шлюбу. Стосунки з першою дружиною у нього не склалися, однак дитиною він продовжує цікавитись та допомагати.
Часто проводить разом час, допомагає фінансово та просто телефонує дізнатися як справи. Любить свою кровинку, а я цьому і не перечу.
У Мирона я була закохана ще з студентських років, та обрав він собі іншу жінку. З ним же ми зійшлися після його розлучення. Разом працювали на одній роботі і дружили, а потім ця дружба переросла у дещо більше.
Нашій дочці уже двадцять один рік, а вона і досі не знає, що має рідну сестру. Спочатку ми не хотіли травмувати дитячу психіку Вероніки, а потім якось не знаходили слів і потрібного моменту.
Зараз б і пасувало, щоб донечка знала, що у її тата є ще одна донька від першого шлюбу, та як сказати. Ми дуже хвилюємося з чоловіком, чи Вероніка не розізлиться і не утне чого небудь.
Ми навіть думали чи краще просто сказати і все, чи запросити рідну по татові сестру до нас вгості і таким чином їх познайомити. Так сказати – поставити перед фактом.
Старша дочка знає, що у неї є сестричка Вероніка. Вона й не раз просила її побачити. Тільки мій Мирон враховував мою думку про те, що не потрібно травмувати дитину.
Наступного літа дочка Мирона виходить заміж. Вона дуже наполегливо просила тата, щоб він прийшов і зі мною, і з Веронікою. Навіть сказала, що якщо тато і надалі її приховуватиме – вона сама знайде сестру і запросить на святкування.
От цього я найбільше боюся. Вероніка ж на нас дуже образиться і просто забере речі та піде геть з дому. Я не хочу втрачати свою дитину і як правильно вчинити також не знаю.
В голові у мене тисячі думок та жодного правильного рішення.
