Не знаю, як так сталося, але я закохалася в Максима. Почуття до чоловіка нікуди не поділися, просто не уявляю свого життя без Артема, але й закоханість у колегу ігнорувати просто неможливо

Мені 32, одружена, працюю у сфері реклами. Я довго йшла до підвищення, жертвуючи особистим часом та інтересами. Постійні курси, вебінари, тренінги забирали у мене дуже багато сил та енергії. Проте мої зусилля вартували кожної витраченої секунди. Три місяці тому мене підвищили до директора маркетингу. Це неабияке досягнення, враховуючи, що я ще доволі молода.

Мій чоловік, Артем, дуже терплячий. Він жодного разу не дорікнув мені пізнім поверненням з роботи та частими відрядженнями. Моя робота  передбачає спілкування з великою кількістю людей, телефон інколи може розриватися декілька днів поспіль, жодного натяку на ревнощі чи недовіру.

До чого це все, якщо моє життя здається ідеальним? Оскільки я отримала підвищення, то на мою попередню посаду потрібен був спеціаліст. Так до нас на роботу прийшов Максим. Я особисто вводила його в курс справи та перевіряла виконану роботу. Нам доводилося багато часу проводити вдвох. Хочеш того чи ні, а спілкуючись з людиною тривалий період починаєш краще її пізнавати та дізнаватися щось особисте.

Не знаю, як так сталося, але я закохалася в Максима. Почуття до чоловіка нікуди не поділися, просто не уявляю свого життя без Артема, але й закоханість у колегу ігнорувати просто неможливо. Між нами не було абсолютно нічого, але я все одно відчуваю себе зрадницею. Довго мучилася та не знала, як вдіяти, поки не наважилася зізнатися в усьому чоловікові.

Звісно, ми посварилися й тепер живемо, ніби сусіди. Артем відмовляється спати зі мною в одному ліжку, переїхав у вітальню. Ми майже не розмовляємо й той холод, який йде від мого чоловіка дає зрозуміти, що він думає про розлучення. Я не готова втрачати сім’ю через незрозумілі та невинні почуття до колеги, який навіть нічого не підозрює.

Поговорила з Артемом та запитала, як довести йому свою вірність. Чоловік вимагає аби я пішла з роботи та влаштувалася в іншому місці. Це означає, що доведеться починати все спочатку й усі мої 10-річні зусилля виявляться марними. Прощавай висока заробітна платня, премії, зустрічі з відомими людьми. Чи не зависока ціна за бажання бути чесною з найближчою мені людиною?

Думаю, що Артем поводить себе егоїстично й зовсім не враховує мої інтереси. Якщо подумати, то у мене жахливий вибір: або робота, або сім’я. Те і те я люблю однаково сильно, то як знайти компроміс? (Звільняти Максима я не збираюся, бо він прекрасний спеціаліст й точно не заслуговує такої підстави з моєї сторони)

Оцініть статтю
Дюшес
Не знаю, як так сталося, але я закохалася в Максима. Почуття до чоловіка нікуди не поділися, просто не уявляю свого життя без Артема, але й закоханість у колегу ігнорувати просто неможливо
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.