Свято Народження: Незабутня Вечеря Подружжя
Ганна поверталася з чоловіком із ресторану, де вони святкували його день народження. Вечір видався чудовим. Багато людей прийшло родичі, колеги. Багатьох із них Ганна бачила вперше, але якщо Андрій вирішив їх запросити, значить, це було важливо.
Вона не була з тих, хто сперечається з чоловіком, бо не любила скандалів. Їй легше було погодитися, ніж доводити свою правоту.
Ганно, ключі від квартири поруч? Можеш дістати?
Вона відкрила сумку й почала шукати. Раптом відчула гостру біль і рвучко відсмикнула руку, випустивши торбу на підлогу.
Чого кричиш?
Щось мене вкусило.
У твоїй сумці стільки всього, що я не дивуюся.
Ганна не сперечалася, підняла сумку й обережно вийняла ключі. Вони зайшли додому, і вона вже забула про інцидент. Ноги ніяли від втоми так хотілося вмитися й залізти під ковдру. Вранці ж прокинулася від різкого болю в руці палець почервонів і набряк. Тоді вона згадала про вчорашнє й роздивилася сумку. Перебираючи речі, знайшла на дні велику іржаву голку.
Що це?
Вона не розуміла, як та могла там опинитися. Викинула знахідку в смітник, потім взяла аптечку й перевязала палець. Пішла на роботу, але вже на обіді відчула гарячку.
Подзвонила чоловікові:
Андрію, не знаю, що робити! Мабуть, щось заразилася вчора. Температура, болить голова, все тіло ламає. Уявіть, знайшла в сумці іржаву голку нею й вкусила.
Краще сходи до лікаря. Раптом це правда правець чи інфекція?
Не перебільшуй. Я продезінфікувала, усе буде добре.
Але час минав, а їй ставало гірше. Ледь дотягла до кінця зміни, викликала таксі сил на автобус не було. Дійшовши до дивану, відразу заснула.
Їй наснилася баба Марія, яка померла, коли Ганна була зовсім маленькою. Вона не знала, як упізнала її, але відчувала баба прийшла допомогти.
Та провела її полем, показуючи трави, з яких треба зварити відвар, щоб очистити тіло. Розповіла, що хтось бажає Ганні лиха, і якщо вона хоче вижити, треба діяти швидко.
Ганна прокинулася в холодному поту. Здавалося, спала годинами, але насправді пройшло лише кілька хвилин. Чула, як відчиняються двері повернувся Андрій. Вона підвелася й вийшла до нього.
Що з тобою? Подивися на себе в дзеркало!
Вона підійшла до візеркала. Вчора там була молода посміхнена жінка, а тепер незнайома: розкуйовджене волосся, сині під очима, бліде обличчя.
Що відбувається?
Тоді Ганна згадала сон і розповіла чоловікові:
Мені снилася баба. Вона сказала, що робити
Ганно, одягайся, їдемо до лікарні.
Нікуди я не поїду. Баба казала, що лікарі не допоможуть.
Розпочалася бійка. Андрій назвав її божевільною, лаявся, навіть спробував силою витягти з дому. Вона чинила опір, впала, ударилася. Андрій у гніві схопив її сумку, вийшов, грюкнувши дверима.
Він повернувся майже опівночі, просив вибачення. Але вона лише попросила:
Відвези мене в село, де жила моя баба.
Вранці вона була схожа на живий труп. Андрій благав:
Ганно, не будь дурною. Я не хочу тебе втратити.
Але вони поїхали. Ганна спала всю дорогу. Прокинулася, коли наближалися до села, і вказала дорогу. Вийшла з машини й упала на траву, але знала саме тут баба водила її уві сні.
Знайшла трави, про які йшлося, і вони повернулися додому. Андрій, як казала Ганна, зварив відвар. Вона пила маленькими ковтками, і їй ставало легше.
Коли встала в туалет, побачила сеча була чорною. Але це не налякало її. Вона повторила слова баби:
Зло виходить…
Тієї ночі баба знову прийшла уві сні, але тепер посміхалася.
На тебе наслали прокляття через іржаву голку. Відвар поверне сили, але ненадовго. Треба знайти, хто це зробив, і відплатити. Це якось повязано з твоїм чоловіком. Якби ти не викинула голку, більше б знала. Але…
Зроби так: купи нові голки, найбільшу з них заговори: «Духи ночі, що колись жили! Поч
