Влада працює бухгалтером. У них на роботі п’ятниця – короткий день, але дівчина планувала затриматися, щоб доробити «хвости». Зателефонував чоловік, повідомив, що має для неї сюрприз, тому попросив бути раніше. Довелося плани відкласти.
Радісна дружина мчала додому. У голові складалася гарна картинка. Зараз вона відкриває двері, а там Роман з великим букетом квітів та сережками, про які вона йому говорить уже добрих пів року. Вони нещодавно посварилися, то може він хоче загладити провину.
Ось уже і під’їзд їхнього будинку. Дівчина швидко піднялася по сходах, відкрила двері й побачила той самий сюрприз. Лідія Іванівна, мати Романа, приїхала погостювати на кілька днів. Стосунки зі свекрухою у Влади хороші, тому вона щиро зраділа, але все ж розраховувала на інше.
-Мамо, яка я рада вас бачити! – жінки обмінялися люб’язностями та поцілунками.
Невістка, як і годиться, почала метушитися та шукати, що покласти до столу.
-Донечко, не турбуйся. Я вже накрила на стіл, ходімо вечеряти!
-Що ж ви, мамо, якось незручно. Ви до нас у гості та зі своїм – Владі було ніяково, але запах домашньої їжі швидко виправив ситуацію.
Родина зібралася за столом, говорили про буденні речі. Лідія Іванівна хвалилася, що вже посадила картоплю та розсаду. Чекає на гарний урожай. Дай Боже, вродить, тоді консервації позакриває й, звісно, дітям у місто передасть, щоб нічого не купували. Ціни зараз такі, що треба економити. Розійшлися по кімнатах уже пізно.
Влада навмисне поставила будильник на 7 ранку. Хоч і субота, вихідний, але невістка хотіла прокинутися раніше, щоб приготувати сніданок. Знала, що Лідія Іванівна встає рано. Вночі було тихо, але дівчина спала неспокійно, снилися жахіття. Прокинулася сама, без будильника, глянула на телефон – 6 ранку. Вирішила вставати, Романа поруч не було.
З кухні лунав шепіт. Влада швидко упізнала голос свого чоловіка та свекрухи. «Мабуть, шепочуться, бо не хочуть мене розбудити» – подумала дівчина, але прислухавшись, зрозуміла, що причина в іншому.
-Ромчику, ну чого ти такий впертий. Я тобі кажу, що з Нелею треба поговорити. Може вона тебе послухає
-Мамо, мені немає про що з нею говорити! Я її не покидав, якщо що, сама винна.
-В тому, що хотіла бути тобі гарною дружиною? Коли не прийду, а у домі чистота, повний холодильник свіжих продуктів, на плиті каструлі з домашньою їжею. Жив би, як у бога за пазухою. Ну навіщо тобі була ця Влада? Ні спекти, ні прибрати не вміє! Як подивлюся, як вона до плити стає, так у мене мандраж починається.
-Так, мамо, здається ми вже це обговорювали. Неля, хоч і гарна господиня, але в селі, без приданого. У Влади власна квартира у центрі міста, батьки заможні, перспективи. Коли батько піде на пенсію, свою справу їй передасть. Вона дівчина тямуща, швидко все схоплює.
-Невже ти так просто проміняєш справжнє кохання на статки? – запитала мама.
Влада затамувала подих, вона хотіла почути відповідь.
-Уже проміняв – спокійно відповів Роман та почав іти на вихід.
Влада швидко повернулася в ліжко, вдала, що ще спить. Вона не знала, як тепер поводити себе з цими людьми. Усе, що ще вчора здавалося їй щасливим подружнім життям, сьогодні виявилося звичайною брехнею. Якщо подати на розлучення, Рома від того лише виграє. Батьки подарували їм цю квартиру на весілля, тож Рома також має на неї право.
Ні, вона не діятиме на емоціях. Запропонує чоловікові квартиру продати, щоб купити дім. При купівлі оформить все на свого батька, Рома їй довіряє, тому перевіряти не буде, а вже потім подасть на розлучення. Хто вона така, щоб стояти між чоловіком та його справжнім коханням. Ну а свої сльози вмиє грошима, яких Рома точно не отримає.
