Сімейний вечер, якого ніхто не очікував
Друже, ти розійшовся! Ми ж не можемо їх запросити! Олексій нервово постукував коромислами по стільці.
Чому ж не можемо? Мій брат, і брат, видь він чому, я йому ще рік назад казала, що був би добре! Оксана, з наче з уривком, подивилась на чайник, що кипів на кухні.
Це той самий брат, якого ти бачила пятнадцять років! І враз собється з неба і тебе звати на вечер!
Валентин не зустрів від неба, Оксана постійно стає на місце, поправляючи стіл. Він вернувся з Одеська. У нього там справи пішли не по плану.
Проблема не в справах, а в тому, що він через ваші гроші тут усе розвяже! Ти ж памятаєш, як він забрав останні кошти, коли нам треба було ліки купити?
Оле, ти ж знаєш, якщо б я не чекала на його допомогу, ми б
Знову про минуле!
Оксана зі стогоном піднімає руки.
Я вже ось-ось запросила. Валентин із дружиною Світлою й сином приїдуть за годину.
Олексій, почувши це, відкидається на крісло і хвилюється:
Як же дізналась, що з тобою оце? Що з дочкою Ксеничкою? Вона ж бо з новим…
З дверей спливає Тітоньки Ксені:
Мамо, ти ж памятаєш, про що ми з тобою говорили? Він прийде сюди, і ти знову мене зневажатимеш!
Ксю, він же вже прийшов!
Так і почато. Усе стає на зворотний хід. Вечір стає справжньою зустріччю родинною, хоча, як каже Олексій, це біда з візитом. Валентин, приїхавши, виявляється не тільки з автентичною проханням про допомогу, але й з п’ятаком на кожному кроку, і з дочкою, яка справді вийшла в шлюб з старшим уроджеником з усіма супровідними труднощами.
Але Оксана вирішує не вдаватися матері вона всюди в стільки, скільки душі залишилося. Хоча виглядає, що це саме вдень вийшло вечер опинився повністю спрацьованим, з маслом на стільці, мелодією в хаті, сусідським сусідом Миколою, який вирішив вписатися у цю родинну історію, і вже не вийти з неї.
Вони вирішили створити спільне кафе. Валентин підійде до управління, Ксения до організації, листка на промисловці буде жити з Олегом. Місце вже вибрано колишній булочний через вулицю, але з пошкодженим дахом і, як виявилось, з сусідським сусідом Миколою, який вже неодноразово мав справу з такими інтерєрами.
Оксана, глядучи на усю цю сцену, зі стогоном йде на кухню. Що ж, усе стало на місця. Вечір, про який мріяли пройти в театрі, був тільки першою зустріччю. А вже через тиждень вони зустрінуться знову, щоб осмотрювати місце.
Сусідка Тітонька Ліда, відчуваючи, що з нею важко внести світло до цієї родинної історії, пошептала Оксані, що мабуть, їй розібрати гроші на вхід кожен символ має ціну.
Не плати додатково, а як сусідка, додала вона, і Оксана відчула, що знову є в ній той старий, турботливий дух.
У кінцевому результаті, усе вийшло. У родині, яка розійшлася, створилася нова, щоб опинитися на старому місці, але воно стало додатковим для всіх. І хоча ідентичність життя змінювалася, один вечір став спокійним початком всього.
Від чого ми це бачимо? Оксана з нового центру, туди, де все почалося.
Сам чорт їх знає, але якщо знову тікати, то краще вдома, відповів Олексій, уже з папером, на якому написано перший запис до плану.
