Думки плутали в голові, а в серці кипіли ревнощі та образа. За що вони так з нею? Хіба вона не кохала свого чоловіка? Хіба була поганою дружиною та матір’ю для їхнього сина?
Але те, що сталося далі, не вкладалося ні в які рамки.
Оксана була певна, що вони з чоловіком призначені одне для одного долєю. І те, що в шлюбі з Олегом вони щасливо жили вже понад десять років, вважала закономірністю.
Сьогодні вона поверталася додому з відрядження, куди поїхала два дні тому. Напередодні начальник викликав Оксану до себе й заявив, що з проблемами в одній із філій ніхто, окрім неї, не впорається.
— Там роботи на три дні, не більше. Збирайся, Оксано, і навіть не думай шукати виправдань. Завтра ж їдь, — сказав він трохи розгубленій жінці.
В Оксани були свої плани на найближчі дні, і відрядження до чужого міста туди не входило. Але з шефом не посперечаєшся. І навіть не натякнеш на те, що в їхній фірмі зазвичай їздять лише молоді співробітники. І що саме начальник колись ввів це правило. А вона вже від’їздила своє з лишком. Тепер, після тридцяти п’яти років, розраховувала на спокійніший графік.
— Олеже, я їду у справах. Думаю, на три дні. Стеж, щоб Андрійко займався з репетитором, а то він останнім часом ухиляється. Я ж плачу за це чималі гроші. І щоб хлопець їв нормально, не сухарями з чипсами, а супом та котлетами, які залишу в холодильнику.
— Гаразд, проконтролюю, не хвилюйся, — байдуже буркнув чоловік, не відриваючись від екрану смартфона.
— І це все? — здивувалася Оксана. — Тебе факт мого від’їзду взагалі не засмутив? Ось же, відірвись уже від цього телефона!
— Та ти ж не на місяць їдеш. Повернешся через три дні. Сама ж сказала. А за три дні ми з сином якось переживемо.
При цих словах Олег нарешті підвів очі на дружину й навіть посміхнувся.
— А чого це тебе знову відправляють? Ти ж своє вже від’їздила? — здивувався він.
— Потрібен досвідчений фахівець. Так начальник сказав. Досвідчений і принциповий! — не без гордості заявила Оксана, знаючи, як її цінують на роботі.
Перебуваючи у відрядженні, вона вирішила поспішити й повернутися додому з незнайомого й холодного міста. Хоч на день. Цей день можна було провести вдома, подарувавши його собі.
Потяг, у якому їхала Оксана, вже наближався до околиць рідного міста. Вона була у гарному настрої. Згадувала, як повернеться у порожню квартиру. Передчуття свободи. Чоловік на роботі, десятирічний Андрійко ще в школі. Вона буде сама з собою.
Спочатку набере ванну з ароматною піною. Потім зробить маски для обличчя та рук. Можна навіть трохи подрімати — цю розкіш вона собі не дозволяла дуже давно. А там уже й Андрійко прибіжить зі школи. Треба буде нагодувати сина, допомогти з уроками. А то з цією роботою вона вже й забула, коли востаннє проводила час із дитиною. Навіть у декреті нормально не посиділа — побігла працювати, залишивши десятимісячного сина на опіку тітки-пенсіонерки.
Попереджати чоловіка про свій ранній приїзд Оксана не стала — чи забула, чи спеціально. Тепер це неважливо. Нехай буде сюрприз. Повернеться він увечері додому, а там — дружина, гаряча вечеря й уроки, які вже вивчені. Ось це благодать!
Згадуючи, як вони познайомилися з Олегом і одружилися так швидко, Оксана зайшла по дорозі в магазин, купила пляшку сухого вина та улюблений торт чоловіка. Нехай сьогоднішній вечір буде романтичним. Так хочеться. А то останнім часом вони якось віддалилися одне від одного — вона в роботі, вдома — клопоти, а Олег весь час у телефоні, навіть поговорити не про що. Як чужі, матінко!
Відчинивши двері квартири, Оксана не відразу зрозуміла, що хтось є вдома. Лише ввімкнувши світло в передпокої й побачивши чужі жіночі черевики, вона похолола. Потім погляд упав на легке пальто, що висіло у шафі. Воно пахло солодкими, настирливими духами, від яких аж нудотно стало.
А може, й не від парфумів їй погано, а від розуміння того, що зараз відбуватиметься щось дуже неприємне. Замість ванни, масок і теплого родинного вечора з вином і смачною вечерею.
Тепер цього не буде. А може, і самої сім’ї вже немає. Бо зраду вона не пробачить. Не зможе.
Вона зібралася. Треба тримати себе в руках, щоб не виглядати смішно та жалюгідно в очах чоловіка-зрадника та незнайомої жінки, яка наважилася прийти до її дому, щоб розважатися з чужим чоловіком. І зруйнувати її щастя.
Оксана чула сміх і тихі розмови із спальні. А сама шукала, чим би вдарити цих двох коханців.
— Боже, як я могла дійти до такого? Чому не бачила, не відчувала, що Олег віддалився настільки, що знайшов коханку? І цього йому було мало — він ще й увів її в наше ліжко!
Оксана розмовляла сама з собоОксана глибоко зітхнула, стиснула кулаки і рішуче відчинила двері спальні, готова сказати правду в очі тим, хто зрадив її довіру.
