**Гостре поворот**
Я ніколи не жив сам. Спочатку — батьки, потім — дружина, а через два роки ми з нею народили доньку Олесю.
Навіть коли вона пішла від мене, ми якийсь час жили з Олесею удвох. А тепер я залишився зовсім сам. Блукав порожньою хаткою й не знав, навіщо прокидатись, кому все це? Життя зруйнувалось, попереду — самотня старість і забуття.
Я не розумів, що сталось, чому так? Ми з дружиною ніколи серйозно не сварились. Так, дрібниці. Я їй не заважав, пускав до подруг, тримав домівку затишною. У холодильнику завжди стояв борщ, а на плиті чекав вечерю.
Я залишився підтягнутим навіть після народження дитини. Завжди був струнким. Під час вагітності дружина раділа, що груди збільшились, але після годування все повернулось до колишнього. Та ж хіба через це розлучаються? Усі казали, що ми з Оленою — ідеальна пара.
Звісно, я не сліпий, помічав, що дружина змінилась. Ні, вона не затримувалась після роботи. Але почала більше слідкувати за собою. Ретельно підбирала сукні, зробила модну зачіску.
— Чому ти носиш тільки джинси? — якось спитала вона.
— Я ж ношу! У вихідні, на свята, — здивувався я.
Раніше їй було байдуже, як я вдягнений.
— Сьогодні ти якийсь блідий. Погано почуваєшся?
— Я завжди такий. Чого причепилась? — спалахнув я.
Одного разу все ж намазав трохи гелю, підправив волосся — і на роботу.
— Змий, це тобі не личить, — кинула дружина, коли побачила мене ввечері.
— А на роботі всі хвалили, — образився я, але слухняно змив.
— Думав, тепер будеш таким стильним щодня, — посміхнувся колега наступного ранку.
— Дружині не сподобалось, — пояснив я.
— Просто зрозуміла, що якщо ти так доглядатимешся, всі жінки облизуються, — пожартував він. Я не став сперечатись.
Якось дзвонить давній друг, запрошуєЯ мовчки згодився, бо гірше вже не буде, але не знав, що це стане початком нового життя.
