Одного ранку я вийшла у двір і помітила у сусідки літню жінку. Вона сиділа, згорбившись, під навісом на лавочці, і, схоже, дрімала на свіжому повітрі.
Мене це здивувало, адже сусідка не мала родичів. Вона й її чоловік не мали дітей, а він помер рік тому після тривалої хвороби. Звісно, вона сумувала та нудьгувала сама. Залишилася на старості літ одна. Але вік її ще не був таким, щоб здаватися. Треба було змиритися.
Я зайшла до сусідки, щоб дізнатися про ту жінку. Літня пані виглядала вихованою, але майже не розмовляла. Сусідка пошепки розповіла, що та дуже засмучена. Син відрікся від пані Олени, тому краще їй не докучати.
Все життя вона працювала у філармонії. Її чоловік був професором, викладачем. Вона знала про його зв’язки зі студентками, але не хотіла руйнувати сім’ю. Тому мовчала, не влаштовувала скандалів.
Її єдиний син і робота забирали весь час. Вона ще давала уроки музики вдома.
Син виріс, закінчив навчання і одружився. Народилася онука, яку вона дуже любила. А потім чоловік кинув її заради іншої, але розлучатися не поспішав.
––––––––––
Син із дружиною працювали, розвивали бізнес, тому рідко її відвідували. Але залишали онуку. Старість настала раптово. Настав момент, коли чоловіка вигнала коханка, і він повернувся до неї. Але після молодої жінки дружина здалася йому старою, і це йому страшенно не подобалося. Йому було важко бути поруч. Він все сподівався знайти когось молодшого.
Тим часом син мав уже свій будинок — великий і просторий. Батько став просити його забрати мати до себе. Син не заперечував. Його донька теж обожнювала бабусю. Але дружина…
Вона не хотіла, щоб якась стара жінка жила в її домі. Спочатку син накричав на дружину — адже це його мати. Та врешті вони домовилися.
— Гаразд. Але нехай батько перепише свою квартиру на онуку. Якщо він знову закохається, ми втратимо його житло.
Щоб заспокоїти дружину, син поговорив із батьком, і той пообіцяв оформити квартиру на онуку.
Пані Олена мала переїхати до сина. На перший погляд, у цьому не було нічого поганого — чисте повітря, природа, родина. Її чоловік не сумував довго — незабаром знайшов собі нову коханку. Та й розлучатися не поспішав.
Але дружина сина не переставала нарікати і жахливо поводилася з тещею. Вдома вона постійно намагалася її принизити, кричала, піднімала руку. Мати нічого не казала синові. Онука почала наслідувати матір. Після такого пані Олена впала у відчай і вимагала, щоб син відвіз її додому.
Син зателефонував батькові, але той категорично відмовився забрати матір — він уже жив з іншою. Дочка і дружина наполягали, щоб бабуся жила окремо. Тоді вирішили відвезти її до будинку для літніх.
Моя сусідка дізналася про це. Виявилося, що вона давно знала пані Олену. Їй стало шкода стару, тому вона домовилася, щоб син привіз свою мати до неї. Він пообіцяв регулярно давати гроші. І попросив дзвонити, щоб знати, що все гаразд.
––––––––––
Він привіз матір. Йому сподобались умови. Пообіцяв навідуватися так часто, як зможе. Що ж… побачимо. Таке трапляється, коли хтось бере на себе турботу про чужих рідних, які стали непотрібні власній родині. Куди подітися старій жінці? Життя — як бумеранг: що віддаси, те й повернеться. Доглядайте своїх батьків.
Будьте добрішими, людянішими і уважнішими до близьких.
