Марія Степанівна була дуже поважною людиною в селі. Її водночас всі поважали та побоювалися. Вона була дуже дисциплінована та строга. А для односельців була головою сільської ради. Все робила по правилах та село підняла з колін на ноги. Тому її всі любили.
Та з якогось моменту вона почала ходити по селу сама не своя. Якась засмучена, пригнічена. Всім було дуже цікаво та водночас страшнувато підійти попитати, що трапилося. Щоб не попасти під гарячу руку. А двоюрідна сестра Марії, Оксана, комусь розповіла, що трапилося у них в сім’ї. А плітки ж в селі швидко розходяться, ось вже всі та знали. Виявилося, що єдиний син жінки кидає свою дружину та йде до іншої.
Жінка була в ступорі, хоча, коли Олексій, син Марії, ще молодим привів додому його майбутню дружину, Марія Степанівна була проти, говорила, що вона їм не підходить, бо на зовнішність не гарна та ще й з бідної сім’ї. Але тоді син не послухав маму і зробив так, як захотів сам.
Все своє життя жінка жила тільки заради сина та свого села. Можна й сказати, що вона сама виховала свого сина. Чоловік вже років як тридцять їздить на заробітки на цілий рік, а приїжджає тільки на новий рік. Тому Марія Степанівна й почала займатися справами свого рідного села. Бо при живому чоловікові була постійно одна.
Свого сина вона любила більше за життя. Тому навіть своїми силами збудувала для його родини двоповерховий будинок поруч зі своїм домом. Всі люди з села заздрять голові. Говорять, що собі звела гарний будинок, так ще й сину добряче допомогла. Постійно ведуть розмови про те, що її чоловік вже давно знайшов собі нову дружину закордоном та живе з нею. Але Марія Степанівна не вірить тім пліткам. Принаймні не показує цього. Та й чоловік же привозить гроші додому. Сильно допомагає невістці та сину.
Хоча жінка й недолюблює свою невістку, але не сварить її та не кричить, а просто не звертає уваги. А свого єдиного онука просто обожнює. Постійно його балує, якісь подарунки купує. Живе сім’я сина у будинку, подарованому мамою.
Та нещодавно прийшов син до Марії й сказав, що йде він від своєї дружини. Знайшов собі молоду жінку, яка точно сподобається його мамі. Вона гарна, з заможної сім’ї. Коротко кажучи, набагато краща за дружину. Але Марія Степанівна, на диво для сина, зовсім не підтримала його. Сказала, що проти, щоб він покидав дружину з сином. А як вже хоче йти, то хай йде, але будинок залишиться для невістки та онука. Вона не дозволить вчинити так, як вчинив батько з ним, залишив просто на неї. Онук — це все, що залишилося в Марії. Втретє вона не допустить такої помилки. А виховає онука справжнім чоловіком, не таким як його тато та дідусь.
Син Марії Степанівни все ж пішов з сім’ї, але будинок залишив сину та колишній дружині. З того часу жінка стала частіше навідуватися до невістки у гості. Допомагає вона всім чим тільки може. Та й стосунки у них стали кращими, теплішими.
