Я кохаю свого чоловіка та в основному у нас все добре.
Єдина причина через яку ми постійно сваримося, його тітка. Валентина Семенівна єдина, хто залишився в живих серед родичів Івана. У них в родині всі п _омирають рано. Братів та сестер мій чоловік не мав. Батьків Івана рано не стало та тітка виховувала його разом зі своїм чоловіком. Нещодавно дядька не стало, від нього залишилася квартира, яку тітка Івана здає в оренду. Це її дохід, крім того, вона отримує пенсію.
Але Іван чомусь вважає, що повинен щомісяця відсилати їй частину грошей зі своєї зарплати. Мене це бентежить, адже я вважаю, що це недоцільно. Ці гроші ми могли відкласти на відпочинок. Відтоді, як я вийшла заміж за Івана, нічого крім озера, яке знаходиться неподалік, я не бачила. Виходить, що в сімейний бюджет я кладу більше грошей, ніж Іван, але чоловіка це аніскільки не хвилює.
Скільки я намагалася поговорити з ним на цю тему, у мене не виходило його переконати, Іван переконаний, що робить правильно.
– Вона мене виростила, – кожного разу говорить він.
– Мої батьки теж мене виростили, то що тепер? Відправляти їм щомісяця половину моєї зарплати?
– У тебе зовсім інше виховання. У нас дружня родина, а у вас кожен сам по собі.
Я вже не знаю що робити.
Ось нещодавно я помітила, що з нашого рахунку зникли гроші. Ми з чоловіком завели банківський рахунок, доступ до якого маємо ми вдвох. Туди ми складаємо гроші, які вдалося зекономити та, крім того, це наша фінансова подушка.
Валентині Семенівні частину грошей Іван віддає одразу після того, як отримає зарплату, та раніше гроші з нашого спільного рахунку чоловік жодного разу не брав. Я помітила дивний переказ з нашого спільного рахунку та запитала в Івана що це все означає. Він сказав, що його тітці терміново знадобилися гроші на ліки.
– Так зі своєї зарплати їй би скинув, – сказала я.
– У мене не було таких грошей.
– А зі мною порадитися ти забув? Я маю право знати про це.
– Ти б мені е дозволила.
– Звичайно б не дозволила. Іване, твоя тітка не бідна жінка, вона отримує пенсію, крім того, їй платять квартиранти. Жінка живе в селі, там немає куди витрачати гроші. Я закривала очі коли ти відправляв частину своєї зарплати, з часом я з цим змирилася, але те, що ти зробив, це вже занадто.
Іван слухав мене опустивши голову, але я не знаю чи він мене зрозумів. Що мені робити, не знаю.
